?

Log in

No account? Create an account

Previous Entry | Next Entry

Скажемо одразу: за нашою шкалою оцінювання міст у Пізі ми б не жили (хіба що на природі на околиці ближче до Тірренського моря), але Піза нам ДУЖЕ сподобалася.

Далі – пояснення, чому сподобалася,
розгорнутий путівник по Пізі, перевірений ногами й очами ledilid’ів,
ну й мільйон наших фоток.

Photobucket 
Від декого із товаришів, які вже були в Пізі, доводилося чути: тю, це село, там же нічого дивитися, крім «тієї вежі і тієї площі»; це місто, хоч і старе, але схоже на всі італійські.
Із таким висновком категорично не погоджуємося. Бо Піза зараз хоч і невелика, можна навіть визнати – депресивна, але в неї своя особлива історія, свій особливий шарм, і дуже багато визначних місць, багато з яких навіть не влазять у карту-міста-з-позначеннями-визначних-місць.

Отже, як потрапити в Пізу?
Дуже просто і – найчастіше – навіть дуже дешево.
Берете квиток на літак «Віззейра» до Меммінгена (це таке красивенне маленьке містечко під Мюнхеном) плюс квиток «Райанейра» із Меммінгена до Пізи. У нашому випадку це коштувало 299 грн. + 10 євро на людину, із додаванням, відповідно, 50 грн. і 5 євро за онлайн-бронювання. Назад – аналогічно.

Із Києва до Баварії – трохи більше двох годин лету, із Баварії до Тоскани – година з копійками.

На підльоті до Пізи.
Photobucket

Літак завертає над узбережжям Тірренського моря - і ось ви вже в аеропорту «Галілео Галілей».
Photobucket 

Біля аеропорту.
Photobucket

Невеличкий такий аеропортик, але головна його перевага – в тому, що летовище це посеред міста. Від терміналу до центру міста – якихось 2 км, або максимум 30 хвилин пішого ходу міськими вулицями, причому майже по прямій.

По дорозі з аеропорту до центру. Рукою подати. І не думайте брати таксі!
Photobucket

Чим же Піза відрізняється від інших міст Італії?
Ну що свого часу етруски тут жили не тужили – цим нікого в Італії не здивуєш (коли в Пізі будували стадіон «Джузеппе Гарібальді», то знайшли там етруський акрополь).
Цікавіше інше. Колись це була столиця потужної Пізанської республіки, розквіт якої припав на ХІ-ХІІ століття.
Тоді Піза стояла на березі великої ріки неподалік від моря, була морським портом і базою могутнього військового флоту. Саме пізанці свого часу – в 1035 р. - завойовували Карфаген. А в ХІ-ХІІ ст. пізанці взяли під контроль Корсику, Сардинію тощо, награбували всього чого тільки можна (на ці кошти вони й почали будувати П'яцца деї Міраколі – ту площу, де зараз стоїть знаменита вежа, собор і баптистерій), заснували свої торгові колонії практично в усіх основних портах Середземномор'я.

Місто брало участь у І Хрестовому поході, зібравши 120 бойових галер. Кажуть, саме пізанські хрестоносці зіграли вирішальну роль у падінні Єрусалиму.

А через активну торгівлю з мусульманами в 1241 р. Пізу навіть відлучали від церкви.
Photobucket

Капець прийшов із кількох кінців. По-перше, у 1284 р. Пізанська республіка зазнала визначальної поразки в битві біля Мелорії проти основної конкуруючої фірми – Генуезької республіки – і була витіснена з середземноморських ринків. Ще б пак, у тій битві загинув весь флот Пізи і кілька тисяч пізанців. По-друге, не менше падлюча, ніж генуезці, річка Арно почала відхиляти течію, нанесла з собою мулу. Відповідно, море відступило. І ось маємо: зараз до Пізи із моря добратися зась. Арно – хоч і досить широка, але каламутна й мілка.
Photobucket

До речі, була в нас спершу думка поїхати покупатися в Тірренському, тобто Лігурійському морі (як виявилося згодом, Тірренське море починається нижче, біля острова Ельба), але оскільки були в Тоскані лише два дні, то не встигли.

(Щодо розподілу морів - прикол ще той. От якого фіга в Пізі головна газета - "Тіррено", якщо поруч - насправді Лігурійське море?
І ще заодно з'ясувалося: в Ніцці ми купалися насправді в Лігурійському, а не Середземному, морі. І Монако стоїть на Лігурійському...)


Років сорок тому – під час будівництва залізничного вокзалу в центрі Пізи – розкопали портові, причальні споруди, кораблі і т.д.
Ось це місце, П'яцца делла Стаціоне:
Photobucket
Підлий голуб, що сидів на літері N вивіски Сentrale, підступно випорожнився Д. на голову, тобто на картуза, який довелося промити в означеному фонтані.
Кажуть, це прикмета до грошей. Грошей чекаємо :)

Більшу частину Пізи, яка (частина), власне, і є Старим містом, оточує майже повністю збережений міський мур майже тисячолітньої давнини. Його ніхто особливо не доглядає, бо таких пам'яток у Пізі – по саму зав'язку.
Photobucket

Photobucket

Photobucket

Так от, Морські ворота в цій стіні (Porta a Mare), згідно зі своєю назвою, колись виходили через річку на Тірренське Лігурійське море. Тепер не виходять.
Ось у цьому й головна особливість: місто – і за архітектурою,і за будовою, і за настроєм – помітно морське, а моря – нема. Втекло.

Porta a Mare - Морські ворота.
Photobucket

Археологічні пошуки тут ведуть не надто активно.
Photobucket

Без виходу до моря Піза занепала, віддала морську першість сусідньому порту Ліворно, потім була завойована Флоренцією, а в ХVI ст. увійшла до складу герцогства Тоскана.

Але місцевий патріотизм тут буяє буйним цвітом. Футбольний клуб «Піза», було таке, грав у серії А, команду тренував сам Мірча Луческу; у «Пізі» виступали Вієрі, Дунга, Вім Кіфт, Падовано, Дієго Сімеоне, Синьйоріні і т.д. У 1986 і 1988 рр. «Піза» вигравала Кубок Мітропи.
Минулий рік вона була середняком серії В, але через звичні для Італії корупційні розборки перейшла до розряду аутсайдерів, посіла третє з кінця місце, а за рішенням федерації вилетіла навіть не в серію С, а в D – бо мафіозні тьорки і проблеми із власністю.
Але навіть у найнижчому дивізіоні пізанці фанатіють за свою команду як емблему свого міста. Сусідні Ліворно і Флоренція, що грають у серії А, - для них найпринциповіші вороги. І вся Піза, включно з тисячолітніми стінами, обписана гаслами Livorno merda та Viola merda (тобто «гівно» по-нашому»).
Photobucket

До речі, якщо у Ніцці для нас словом-«фішкою» було «ш'єн» (франц. собака), ібо надто вже люблять там гуляти із невеличкими песиками на повідках – просто майже всі з собаками, то в Пізі словом-«фішкою» було «мерда».
І на стінах повсюдно написане, і сотні тисяч голубів цю саму «мерду» скрізь наляпують у неймовірних кількостях. І ніхто її особливо не прибирає, таке враження. Хіба ото Д. з голови прибрав :)

Та й без «мерди» тут сміття чимало. Навіть не те щоб сміття як такого, а… як би це сказати… Словом, місто – старовинне, обдерте, не дуже доглянуте. Але водночас цим і колоритне.

Крім "гівна", місцеві мешканці описують на пам'ятках ХІІ-ХІІІ століть і свої почуття - скажімо, любов до дівчини Еріки.
Photobucket

А отак ставляться до прем'єр-міністра.
Photobucket

Зараз у Пізі щось близько 80 тисяч населення, але, складається враження, що людей там живе значно менше. Місто ніби залишилося у ХІІ столітті, коли зазнало поразки при Мелорії, а люди – пішли жити вперед. І зараз стара архітектура та люди ніби існують окремо. І людей бракує, щоб заповнити прадавні будинки, вулиці, площі.

Покупець преси.
Photobucket

Ідеш по Пізі – що в п'ятницю, що в суботу – а людей майже нема. Українок-заробітчанок, які патякали про Гальку, що не хоче працювати, - зустріли. А італійців як таких дуже мало.
Хоча, звісно, і на велосипедах та моторолерах вони роз'їжджають, і на машинах по вулицях, причому вперто не хочуть гальмувати на пішохідних переходах та навіть обурено сигналять, коли ти хочеш перейти дорогу по своїй законній «зебрі».
А, до речі, світлофорів у Пізі – не так і багато. Та й машин. Принаймні місця для стоянок уздовж вулиць – здебільшого вільні, не те що в нас.

Зате багато велосипедів. Переважно простеньких.
Photobucket

Photobucket

Якщо брати персоналії, то в Пізі народився, учився в тутешньому університеті й працював Галілео Галілей – саме тут він проводив досліди із земним тяжінням: доводив, що речі різної ваги, скинуті з башти, прискорюються й падають одночасно.

Головний будівничий Пізи – Ніколо Пізано (народився 1220-1225 – помер 1284). Для італійської архітектури він все одно що Петрарка для літератури.

Пам'ятник Ніколо Пізано біля церкви Santa Maria del Carmine.
Photobucket 

До 1737 р. Пізою керували Медічі – при Лоренцо Медічі почалося будівництво знаменитого Палацу мудрості, де зараз розташовується університет.

Біля медфакультету місцевого універу.
Photobucket

Photobucket

Хоча палаци в Пізі – не такі вже й палаци, як ми їх звикли сприймати. Втім, і у Флоренції палаци досить скромні й ужиткові. Зате їх багато, як і інших історичних споруд.

Біля церкви Santa Maria del Carmine.
Photobucket

Наша вам порада: як будете в Пізі – не рвіться одразу на П'яцца деї Міраколі. Залиште найвідомішу площу на десерт, тим паче, що вона розташована в найдальшому кутку Старого міста, якщо йти від аеропорту, залізничного чи автовокзалу.

Почніть від площі Віктора Емануїла (п'яцца Вітторіо Еменуеле). До речі, саме на цій площі, в будинку «райради» (Pisa Provincia) є туристичне бюро, де можна на шару отримати карту Пізи. Тільки італійці – люди недисципліновані, зачиняються рано, а в суботу, скажімо, і не відчиняються (у випадку з турбюро), хоча мали б.
Photobucket 

Пам'ятник королю Віктору Емануїлу ІІ.
Photobucket 

"Райрада".
Photobucket

Із площі Віктора Емануїла пройдіть звідти ліворуч чи праворуч метрів 100 чи 200.
В обидвох випадках ви дійдете то старовинної міської стіни.
Photobucket

Photobucket

Якщо йти наліво, то будуть церква Sant'Antonio, автовокзал, уже згадані Морські ворота, церква святого Павла (San Paolo Ripa d’Arno), міст Ponte della Cittadella через річку Арно, а за ним – старовинна вежа Гуельфа (Torre Guelfa).

Біля автовокзалу.
Photobucket 

Церква Sant'Antonio.
Photobucket 

Церква San Paolo Ripa d'Arno.
Photobucket 

Вежа Гуельфа, вид з мосту Понте делла Чіттаделла.
Photobucket 

Вид на Арно звідти ж.
Photobucket

А ось у таких прадавніх будинках на березі каламутної Арно теж живуть люди.
Photobucket

І масово сушать із вікон білизну - втім, як повсюдно в Італії.
А ще з цього вікна якийсь старий натужно кашляв...
Photobucket

Біля неї – пам'ятник Галілео Галілею. Коли ми там були, під пам'ятником лежали намощені картонні ящики і якісь ковдри – певно, бомжі отаборилися. Хоча насправді у Пізі для них роздолля: покинутих будинків тут пребагато.

Пам'ятник Г. Галілею (хоча Дж. Бруно, звісно, був крутішим :)
Photobucket

Далі – набережна Lungarno Simonelli, на ній – старовинний будинок арсеналу Медічі. На іншому березі – давній монастир бенедектинців.

Арсенал Медічі.
Photobucket 

Ex Convento Benedettine.
Photobucket

По набережній ви доходите до інших веж – Torre della Verga d’Oro, Torre Larfreduco, Torre Hotel Vittoria на п’яцца Гарібальді з пам’ятником Джузеппе Гарібальді. А вже звідти можна повертати до площі Поле чудес – саме так перекладається Piazza Campo dei Miracoli.

Пам'ятник якомусь правителю Фернандо - здається, теж Медічі :) - по дорозі до Гарібальді, який у нас уночі вийшов розмазаним :))
Photobucket

До Гарібальді можна легко й цікаво дійти також і з іншого боку, якщо піти від Віктора Емануїла праворуч.
Тоді ви прочимчикуєте повз закинуту тисячолітню фортецю – Fortezza di san Gallo і по набережній Lungarno Fibonacci пройдете повз міський парк, захований за все тими ж міськими фортечними стінами.

У парку гарно.
Photobucket

Можна навіть полазити по жердині :)
Photobucket

Далі – набережна Галілея, Palazzo Lanfranchi, церква Santo Sepolcro, Palazzo Gambacorti, пошта з годинником.
Photobucket 

Вид із набережної ім. Галілео Галілея.
Photobucket

Photobucket 

Бібліотека Комунале.
Photobucket 

У Palazzo Lanfranchi - арт-музей.
Photobucket

Photobucket 

Нічний вид на пошту.
Photobucket

На набережній Гамбакорті стоїть гарнюща церковка Santa Maria della Spina, в якій колись зберігався шип (spina) із тернового вінця Ісуса Христа.
Photobucket

Цей храм свого часу стояв на самому березі Арно, але через примхи річки його розібрали і перенесли на підвищення на набережній.
Тепер він – цвях панорами, що відкривається з мосту Ponte Solferino.
Photobucket

Photobucket 

Леви на мосту Сольферіно. Вночі. 
Photobucket 

Вид із мосту Сольферіно в інший бік - до моря, якого вже нема. Тобто нема гідної водної дороги до нього.
Photobucket 

Вид на набережну Гамбакорті.
Photobucket

Photobucket 

Біля мосту Сольферіно.
Photobucket

Символ-герб Пізи - отакий хрест.
Він скрізь - на прапорах, на каналізаційних люках, і на мосту Сольферіно, як на цій фотці.
Photobucket

Що цікаво: Арно в кінці літа досить мілка, і човнів ми на ній не побачили. Вони чекають кращих часів на березі (як отут, біля мосту Ponte della Cittadella).
Photobucket

Але скільки в цій бурій на колір річці риби! Просто не описати. Здоровенні рибини величезними косяками стоять біля кожного мосту. А рибалок - катма. Ніде. ЖОДНОГО! Чому - незрозуміло. От нашого Отара б туди :)
Photobucket

Як і в Болгарії, про смерть городянина (чи її річницю) у Пізі повідомляють розклеюванням плакатів на вулицях - щоб усі бачили.
Але якщо в Болгарії це невеликі листівки, то в Пізі - здоровенні плакатяки.
Утім, "похоронних" листівок у болгарських містечках незрівнянно більше, ніж у Пізі - отаких "похоронних" плакатяк.
Photobucket

Ще цікавий факт: через те, що грунти в Пізі м'які, а древні архітектори лажалися, "падаючих веж" у місті як мінімум три (правда, знаменита кампаніла на площі Поле чудес і найгарніша, і падає найбільше). А ще там, таке враження, й баптистерій трохи похилений.
Кажуть, що й оця вежа похилена - Torre della Verga d'Oro.
Photobucket
Утім, ми до неї догуляли вночі, тому особливого крену не помітили :)

Зарості бамбуку за стіною.
Photobucket 

Нічна Піза. Молодіжні графіті на вулиці Франческо Кріспі.
Photobucket 

І манекени там же.
Photobucket

Ага, готелі в Пізі досить недешеві, і вибір невеликий.
Ми жили в La Pace. Розташований дуже зручно – поруч із вокзалами, на площі Віктора Емануїла.
3*, досить зачуханий (тобто колись був крутим, але давно не оновлюваний), є Wi-Fi, сніданок включений. Обійшовся нам у 150 євро за дві ночі.
Найближчий супермаркет – метрів за 250 – дешевий, із кльовим вином 0,99 євро – на розі вулиць V.Pascoli та F.Turati.


Про П'яццу деї Міраколі - головну перлину Пізи й місце зосередження всіх "попсових" туристів - в нас буде окремий, наступний пост.

А отак Піза виглядає з неба, з-під крила літака компанії Ryanair - до речі, дуже непоганої компанії, хоча до Пізи ми про неї й думали зле:).
Photobucket

Арівідерчі, Піза, ми хочемо в тебе ще. І приїдемо якось, бо сподобалося ж.

Comments

( 27 коментарів — Прокоментувати )
ex_lana_svi
22 серпень 2009 16:10 (UTC)
ООоо, вечірня панорама з "цвяхом" - просто виняткова.
До речі, про цю бюджетку, я дивилася, з Мемінгема вона небагато куди літає. З Дортмунда значно більше, але час незручний, як не крути доведеться ночувати, хоча сам Дортмунд теж наче містечко нівроку, можна знайти чим себе розважити.
Я вже хочу-хочу квітень-травень. Маю на думці подорож одну, бо до того далеко нікуди не поїдемо - відпустку не дадуть.
ledilid
22 серпень 2009 16:17 (UTC)
Та чого, чимало куди літають (із Меммінгена).
http://www.flylowcostairlines.org/byudzhetnye-aviakompanii/aeroport-naznacheniya-memmingen-allgau-fmm.html

А ми вже купили на 9-11 вересня квитки на Меммінген, щоб у Мюнхені побувати (для статейок у газету, німецькому посольству обіцяних :)
ex_lana_svi
22 серпень 2009 16:21 (UTC)
:) відступні за візи?:)
ledilid
22 серпень 2009 16:25 (UTC)
нє, це якраз ми їм анонсували - власне, навіщо нам візи були потрібні дострокові (для написання таких-то статей)))

відповідно, якщо потім показати результати - мають ще раз візи дати :) бо в Лесі он уже на початку жовтня закінчується(((
joans_story
22 серпень 2009 16:27 (UTC)
Перше фото затягує атмосферою... просто неймовірно.
Дякую за ці розповіді:)
ledilid
22 серпень 2009 16:31 (UTC)
раді старатись)
sergiyodarych
22 серпень 2009 16:37 (UTC)
Бував у Пізі. Не один раз. Маленьке містечко, чимось схоже на Черкаси.
Я навть свого часу запитував у ЖЖ-спільноти, що треба побудувати у Черкасах, щоб прославити місто на увесь світ.
http://sergiyodarych.livejournal.com/15059.html
(Deleted comment)
ledilid
22 серпень 2009 17:02 (UTC)
та от лише тиждень тому в цей час минулої суботи - гуляли по Пізі.
а таке враження, що місяць тому(
хочемо ще!)))
(Deleted comment)
ledilid
22 серпень 2009 19:05 (UTC)
:)

до речі, ми тебе згадували, коли в неділю не те що вино не могли в Німеччині купити, а взагалі хоч щось, бо магазини всі зачинені :)))
(Deleted comment)
ledilid
22 серпень 2009 19:21 (UTC)
правильні бажання, там тепло :))
але найкраще все-таки в Ніцці й Монако
tsvibak
25 серпень 2009 07:29 (UTC)
нічо так, треба їхати) хоча буквально вчора мені звідти магніта привезли)
ledilid
25 серпень 2009 07:49 (UTC)
та, якщо є магніт, то можна й не їхати)))
yarka8
25 серпень 2009 07:45 (UTC)
місто має свій дух
les_vakula
25 серпень 2009 11:50 (UTC)
а рибу не ловлять, бо вона смердить. тому-то її хоч гать гати)))
ledilid
25 серпень 2009 12:14 (UTC)
так риба вся смердить, буе! і кістки в ній, буее!!!))

чи пізанська риба якось по-особливому смердить? ще більше, ніж ставріда?!
les_vakula
25 серпень 2009 12:29 (UTC)
у Жироні (Іспанія) також така річечка посеред містечка протікає. і також там тої риби, як ... на моє запитання, чому ніхто не рибалить, місцева жіночка відповіла, що риба смердить болотом, оскільки річечка замулена.
ledilid
25 серпень 2009 12:53 (UTC)
мда? так Арно не так щоб мала і не дуже то й замулена...

а карасі он якраз у мулі й живуть, і їдять же карасів, нічо так...
terra38
31 серпень 2009 07:55 (UTC)
нарешті прочитала))) думка не свіжа - дійсно, якось занедбано й провінційно виглядає. але за 10 ойро треба це все облітати й побачити!
ledilid
31 серпень 2009 18:24 (UTC)
провінційно - поняття відносне, я б сказав
Львів порівняно з Пізою і Флоренцією взагалі село, а ніхто ж не нарікає :))))
а відвідати варто, це да

тобі як там - візу дали? (забув спитати в реалі, сорі, замотаний був))))
terra38
31 серпень 2009 19:59 (UTC)
як то ніхто не нарікає на Львів?)))

а візу дали - ТАК! уррррррррррааааааааааа!!!!!!!!))))))
black_angel8
29 жовтень 2009 14:56 (UTC)
Не знаю чому ви написали що місто трошки депресивне( По фото точно цього не скажеш.
Деякі світлини нагали чомусь Львів...
ledilid
29 жовтень 2009 18:32 (UTC)
архітектура там просто прекрасна
а депресивною Піза, мабуть, є через те, що більшість старовинних будинків - облуплені-обдерті, а то й захаращені
ну й людей там малувато, неактивні вони якісь
black_angel8
29 жовтень 2009 20:15 (UTC)
Тоді зрозуміло, бо по фото дійсно не видно, ну облупленість так, але напевне, через те, що звикла до України, то навіть не зауважила, що то може бути депресивним)
andrijlyubka
15 червень 2011 22:04 (UTC)
на початку липня буду в пізі))))))) скільки на неї виділити днів?
ledilid
15 червень 2011 22:27 (UTC)
везучий)))

дивлячись скільки днів займає поїздка загалом.
у принципі, якщо з раньього ранку й до вечора, бігцем, то можна й у день вкластися.
а якщо хочеться трохи порелаксувати - можна два. щоб не тільки вежа й прилеглі будівлі, а й набережні, і т.д.

поруч же ще є Ліворно, яке на узбережжі моря. є Лука (теж круте старовинне місто). ну й Флоренція, ясна річ.
он Ірванцеві Флоренція значно більше за Пізу сподобалася))) а нам чомусь навпаки. може, через те що у Флоренції дерев нема
andrijlyubka
15 червень 2011 23:44 (UTC)
у Флоренції буду два дні до того)))
а з пізи на берег моря не можна потрапити? (поплавати хочеться))))))))))))))))))
дякую!
ledilid
16 червень 2011 05:24 (UTC)
від Пізи до моря вздовж річки - кілометрів сім.
але, мабуть, краще електричкою під'їхати до Ліворно - теж недалеко, теж досить цікаве місто, і ще й просто на морі
( 27 коментарів — Прокоментувати )

Latest Month

грудень 2018
S M T W T F S
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031     

Tags

Розроблено LiveJournal.com