?

Log in

No account? Create an account

Previous Entry | Next Entry

16 жовтня. Цей день в історії

День народження дисидента Григоренка, поета Уайльда, сіоніста Бен-Гуріона, вождя Ходжі, шаха Пехлеві, ірландського лідера Коллінза, маніяка Чикатила, письменника Грасса, генро Хіробумі й Кійотаки, співаків Хворостовського, Лагутенка й Хавтана, футболістів Шоля й Тихонова, хокеїста Карії, співачки й моделі Ніко, міністра Чемберлена, публіциста Каутського, історика Яковенко, політика Євтухова, Товариства Лева, кінокомпанії Уолта Діснея та групи «Мумій троль».
Всесвітній день продовольства. Міжнародний день анестезіолога.
Річниця початку папства Кароля Войтили.
У США - День боса.




Події
1555 - за наказом англійської королеви Марії I Тюдор спалені за єресь протестантські єпископи Лондона і Уочестера

1596 – у Бересті почався Берестейський собор, на який з'їхалися противники і прихильники унії.
Зрештою вони розкололися на дві групи, одна з яких за підсумками засідання в церкві святого Миколая склала акт про визнання влади Папи Римського і прилучення до римо-католицької церкви.
Опоненти на чолі з князем Острозьким виступили категорично проти, але остаточне рішення залежало від польського короля Сигізмунда ІІІ, який 15 грудня своїм універсалом повністю підтримав Берестейську унію, оголосивши рішення собору обов'язковими до виконання всіма віруючими і кліром Руської церкви

1793 – у Парижі за вироком революційного трибуналу страчена Марія-Антуанетта - «вдова Капет», королева Франції, дружина Людовіка XVI і матір Людовіка XVII.
На нинішній площі Згоди їй відрубали голову

1813 – неподалік Лейпцига почалася «Битва народів» (тривала до 19 жовтня), у якій брали участь війська Франції, Рейнського союзу, Польщі, Австрії, Пруссії, Росії та Швеції.
Армія союзників налічувала близько 330 тисяч солдатів (загинуло близько 52 тисяч), на боці французів билися близько 200 тисяч (загинуло понад 70 тисяч).
Битва закінчилася нищівною поразкою армії Наполеона, під владою якого після цього залишилася тільки Франція

1840 - Нова Зеландія проголошена британською колонією

1846 - у Массачусетській загальній лікарні (м. Бостон, США) зубний лікар Уїльям Томас Грін Мортон провів першу публічну демонстрацію ефірного наркозу при видаленні пухлини підщелепної області (операцію проводив хірург Джон Уоррен)

1847 - вперше опублікований роман Шарлотти Бронте «Джейн Ейр».
Письменниця використовувала псевдонім Каррер Белл, початкові літери якого збігалися з її ініціалами

1853 – Туреччина оголосила війну Росії, яка ввела війська у Дунайські князівства, що перебували під формальним протекторатом Османської імперії.
Так почалася Кримська війна 1853-56 років, у якій супротивниками Росії разом з Османською імперією виступали Англія, Франція і Сардинське королівство

1900 – Велика Британія і Китай дійшли згоди, що води ріки Янцзи є міжнародними за умови контролю Китаєм берегів річки

1906 – найскандальніше пограбування в історії Німеччини: рецидивіст Вільгельм Фойгт, згодом відомий як «капітан Копенік», переодягнувся у форму гауптмана прусської армії, обманним шляхом залучив групу солдатів і сержанта та реквізував із каси ратуші містечка Копенік (передмістя Берліна) 4 тисячі марок

1918 - гетьман Павло Скоропадський затвердив ухвалений Радою міністрів Української держави закон про відновлення українського козацтва та видав відповідний універсал.
Зазначалося, що козацтво в Україні очолює ясновельможний пан гетьман. Вступ до козацьких громад був добровільним. З інших громадян України до козацтва приймалися лише особи православної віри. При гетьмані утворювалася Велика козача рада, у восьми регіонах – місцеві козачі ради. "Хай тіні великих предків наших дадуть всім нам міць і силу…" - так завершувався універсал. Невдовзі до козацтва було записано близько 150 тисяч сімей.
Цього ж дня Рада міністрів Української держави затвердила внесене міністром внутрішніх справ положення про організацію добровільних (охочекомонних) дружин і ухвалила асигнувати 5 млн. крб. авансом на їх створення

1918 - імператор Австро-Угорщини Карл I оголосив про намір створити зі своєї країни союз чотирьох держав - австро-німецької, чеської, південнослов'янської та української

1923 - Джон Харвуд запатентував у Швейцарії самозавідний годинник

1923 - заснована кінокомпанія Уолта Діснея

1924 – політемігрант Симон Петлюра прибув до Парижа

1929 - утворена Таджицька РСР (доти - автономна республіка у складі Узбецької РСР)

1933 - французька газета «Фігаро» опублікувала статтю одного з керівників УНР в екзилі Олександра Шульгина «Голод в Україні»

1940 - завершено демаркацію кордонів між СРСР і Фінляндією відповідно до підписаного 29 квітня радянсько-фінського протоколу

1941 – фашистські війська взяли Одесу.
О 5-й год. 30 хв. з Одеського порту вийшов останній радянський транспорт

1941 - у Києві оголошено про введення комендантської години. Із 18.00 до 5.00 під загрозою розстрілу заборонялося ходити вулицями міста

1941 - у Києві ініціативна група українських композиторів організувала Спілку українських композиторів, головою якої обрано Ф. Кеденка

1942 - ураган у Бенгалії (Індія) забрав життя 40 тисяч людей

1944 - відновив роботу Львівський університет ім. Івана Франка

1946 - за вироком Нюрнберзького трибуналу в будівлі Нюрнберзької в'язниці страчені нацистські злочинці Ріббентроп, Кейтель, Кальтенбруннер, Розенберг, Франк, Фрік, Штрейхер, Заукель, Йодль і Зейсс-Інкварт

1946 - 18-річний Горді Хоу провів свою першу гру в НХЛ за клуб «Детройт ред уїнгз».
На початку кар'єри у нього був светр з 17-м номером.
У першій же грі на 14-й хвилині другого періоду Хоу закинув свою першу шайбу. Всього за роки виступів у клубах НХЛ і ВХА Хоу закинув 975 шайб - досягнення, яке перевершив тільки Уейн Гретцьки

1949 – встановлено дипломатичні відносини між Радянським Союзом і Німецькою Демократичною Республікою

1953 – 27-річний Фідель Кастро, який очолив на Кубі збройне повстання проти диктаторського режиму Фульхенскіо Батісти, разом із братом Раулем постав перед судом за звинуваченням у спробі повалення існуючої влади.
Коли підсудному надали останнє слово, Кастро виголосив свою знамениту промову, яка тривала понад три з половиною години і завершувалася словами «Я не боюся в'язниці, так само, як не боюся люті презренного тирана. Виносьте ваш вирок! Історія мене виправдає!».
Фіделя засудили до 15 років ув'язнення, але після цього революційний рух на Кубі став набирати обертів, і під тиском громадськості у травні 1955 р. Батіста підписав закон про амністію для Кастро і його соратників

1954 - завершена реставрація панорами «Оборона Севастополя», зруйнованої фашистами

1962 - в СРСР уперше вийшла в ефір радіостанція «Юність»

1963 – в СРСР уперше запущена в космос трирівнева ракета-носій «Восход», за допомогою якої на орбіту виводилися багатомісні космічні кораблі «Восход»

1964 - Китай провів перше випробування ядерної зброї - підірвав бомбу потужністю 20 кілотонн у районі озера Лобнор

1968 - між урядами СРСР і ЧССР підписано договір про умови тимчасового перебування радянських військ на території Чехословаччини

1978 - Іван Павло II (до інтронізації - Кароль Юзеф Войтила) став 264-м Папою Римським - першим неіталійцем на папському престолі з 1523 р., одним із наймолодших понтифіків в історії і першим папою слов'янського походження

1977 – на чемпіонаті світу з художньої гімнастики у швейцарському Базелі абсолютною чемпіонкою в багатоборстві - вперше серед радянських гімнасток - стала представниця України й Києва Ірина Дерюгіна. Також вона завоювала "золото" у вправах зі стрічкою

1982 - держсекретар США Джордж Шульц пригрозив виходом Америки з ООН в разі виключення звідти Ізраїлю

1983 – офіційна дата народження групи «Мумій троль»


1987 - у Львові створено Товариство Лева, яке мало на меті активну участь у процесах національного відродження і того, що згодом отримало назву «розвиток громадянського суспільства».
Товариство починало діяти в умовах комуністичної партійної монополії, вдало використовуючи «дах» Львівського міського комітету комсомолу.
Першим головою ТЛ був Орест Шейка, наступними - Ігор Гринів, Левко Захарчишин, Ярослав Рибак

1988 - початок ери мильних опер в СРСР: на Центральному телебаченні почався показ бразильського серіалу «Рабиня Ізаура»


1990 – «революція на граніті»: біля стін Верховної Ради учасники сидячого страйку розгорнули друге наметове містечко, яке налічувало 45 голодуючих та 11 осіб з групи підтримки.
Загалом на 16 жовтня у голодуванні брали участь 298 осіб, з них 16 голодували з першого дня.
Маніфестація, яка цього дня пройшла по Хрещатику до стін ВР, складалася з представників 18 ВНЗ, 22 технікумів, двох училищ та 18 шкіл. Протягом цього дня студенти захопили «жовтий» корпус Київського університету та один з корпусів Політехнічного інституту.
Під таким тиском Верховна Рада створила тимчасову узгоджувальну комісію для розгляду вимог студентів, що проводили голодування, до складу якої увійшли по п'ять депутатів від парламентської більшості (серед них Гуренко та Коцюба) і опозиції (серед них Головатий і Горинь) та п'ятеро представників голодуючих (Барков, Доній, Іващишин, Башук, Канофоцький).
Узгоджувальна комісія разом зі студентами відпрацювала спільний документ, який враховував практично всі вимоги голодуючих

1996 - Верховна Рада ухвалила закон "Про Конституційний Суд України"

1996 – 84 людини загинуло і понад 180 отримали поранення, коли 47 тисяч футбольних фанів намагалися втиснутися на стадіон «Матео Флорес» у Гватемалі, розрахований на 36 тисяч глядачів

1998 - у Лондоні заарештований колишній диктатор Чилі генерал Аугусто Піночет, якому висунули звинувачення в геноциді

2000 - на 80 сторінках звіту, представленого до французького парламенту Комісією з оборони, докладно доведено, що всі засоби комунікації - від факсу до телефонного зв'язку - перебувають під постійним прослуховуванням шпигунської мережі США під кодовою назвою «Ешелон», і в першу чергу об'єктами спостереження стають європейські компанії, які конкурують із компаніями США

2010 – у Києві запущена перша черга швидкісного трамваю після реконструкції.
Відкрито шість станцій, а також новий трамвайний маршрут № 2 (Михайлівська Борщагівка - Кільцева дорога)


Народилися
1758 - Ноа Уебстер, американський філолог, укладач «Американського словника англійської мови»

1809 - Олексій Кольцов, російський поет, фольклорист («Раззудись, плечо! / Размахнись, рука! / Ты пахни в лицо, / Ветер с полудня!»)

1837 - Олександр Мітрак, український (русинський) письменник, фольклорист і етнограф.
Був священиком у селах Закарпаття, склав російсько-мадярській та мадярсько-російський словники

1840 - Курода Кійотака, японський державний діяч епохи Мейдзі, самурай, генро (радник імператора), другий прем'єр-міністр в історії Японії (1888-1889 рр.)

1841 - Іто Хіробумі, японський політичний і державний діяч епохи Мейдзі.
Генро (радник імператора), перший прем'єр-міністр в історії Японії (1885-1888 рр.); очолював уряд ще тричі в період з 1896 по 1901 р.

1854 - Оскар Уайльд, ірландський поет, драматург, письменник, есеїст.
Один із найвідоміших драматургів пізнього вікторіанского періоду, яскрава знаменитість того часу, лондонський денді, пізніше засуджений за «непристойну» (гомосексуальну) поведінку.
Після двох років в'язниці і виправних робіт переїхав до Франції, де жив під зміненим ім'ям і прізвищем.
Найбільш відомий за романом «Портрет Доріана Грея» 1891 р. (також - «Ідеальний чоловік», «Як важливо бути серйозним»)

1854 - Карл Каутський, німецький економіст, історик і публіцист, один з лідерів і теоретиків німецької соціал-демократії, марксист.
Після знайомства в Лондоні з Фрідріхом Енгельсом підтримував з ним тісні дружні стосунки. Відстоював еволюційну форму марксизму, вороже зустрів жовтневу революцію в Росії, був затаврований Леніном як «ренегат»

1863 - (Джозеф) Остін Чемберлен, англійський державний і політичний діяч.
Лауреат Нобелівської премії миру 1925 р.
З 1902 р. обіймав різні міністерські посади, з 1924 р. – глава МЗС.
Автор ноти, що обвинувачувала СРСР у антибританській пропаганді й закликала до розриву дипвідносин із Радянською Росією (наразився на «наш ответ Чемберлену»)

1886 - Давид Бен-Гуріон, один із лідерів сіоністского руху і творців сучасного Ізраїлю.
Перший і третій прем'єр-міністр в історії Ізраїлю (1948-1953, 1955-1963 рр.)

1888 - Юджин О'Ніл, американський драматург, лауреат Нобелівської премії 1936 р. («За горизонтом», «Душа поета»)

1890 - Майкл Коллінз, герой боротьби ірландців за незалежність, прем'єр-міністр Ірландської вільної держави в 1922 р.
Був учасником Пасхального повстання в Дубліні в 1916 р., заарештований, але пізніше звільнений. Після проведення додаткових виборів в ірландських районах став одним з обраних в палату громад представників партії «Шинн фейн».
Вони відмовилися засідати в англійському парламенті, утворили в грудні 1918 р. власний парламент у Дубліні (Дойл Ейреанн) і проголосили незалежність Ірландії.
Коллінз став першим міністром внутрішніх справ, а після організації втечі з в'язниці обраного президентом Імона де Валера - міністром фінансів. Згодом Коллінз обійняв посаду головнокомандувача організації ірландських добровольців, пізніше перетвореної на ІРА (Ірландську республіканську армію).
6 грудня 1921 р. Коллінз у Лондоні підписав договір, який передбачав створення в Ірландії автономної республіки - Ірландської вільної держави, і невдовзі очолив її уряд.
Був убитий внаслідок внутрішнього протистояння з ірландськими радикалами - супротивниками договору

1894 - Моше Шарет, другий прем'єр-міністр Ізраїлю (1954-1955 рр.; між каденціями Давида Бен-Гуріона)

1907 - Петро Григоренко, радянський український генерал-майор, фронтовик.
Автор книги спогадів «У підпіллі можна зустріти тільки щурів» із критикою маршала Жукова за великі втрати.
Активний учасник дисидентського і кримськотатарського руху, правозахисник, один із засновників Московської гельсінкської групи, член УГГ і її представник у Москві.
Відбував покарання в психлікарні, позбавлений громадянства СРСР.
Уродженець Запорізької області. Помер у США

1908 - Енвер Ходжа, комуністичний вождь Албанії, перший секретар Албанської партії праці в 1941-1985 рр.
Прихильник сталінізму, що спричинило до розриву відносин з СРСР у 1961 р.

1919 - Мохаммед Реза Пехлеві, іранський державний діяч, другий і останній шах Ірану з династії пехлевідів (1941-1979 рр.).
Скинутий внаслідок ісламської революції

1925 - Енджела Ленсбері, англійська кіноактриса, яка прославилася виконанням ролі міс Марпл у телесеріалах за творами Агати Крісті

1927 - Гюнтер Грасс, німецький письменник, скульптор, художник, графік, лауреат Нобелівської премії з літератури 1999 р. («Бляшаний барабан»)

1936 - Андрій Чикатило, один із найвідоміших радянських серійних убивць-маніяків.
Має українське походження - уродженець села Яблучне на Сумщині.
З 1978 по 1990 роки скоїв у Ростовській області на півдні Росії 52 доведених убивств (зізнався в 56 убивствах): 21 хлопчика у віці від 7 до 16 років, 14 дівчаток у віці від 9 до 17 років та 17 дівчат і жінок.
Розстріляний у Новочеркаську за вироком суду в 1994 р.

1938 - Ніко (Кріста Паффген), німецька джазова співачка, модель, акторка.
Записала альбом із членами американської авангардної групи Velvet Underground, з членами якої її познайомив Енді Воргол


1942 - Наталя Яковенко, український історик (доктор історичних наук), професор та завідувач кафедри історії НаУКМА. З 1995 р. — провідний науковець НАН України.
Авторка понад 160 праць («Українська шляхта з кінця XIV до середини XVII ст.», «Нарис історії середьновічної та ранньомодерної України»)

1947 - Боб Вейр (Роберт Холл), музикант американської групи «The Grateful Dead»


1947 - Іван Диховчиний, радянський і російський актор, режисер, сценарист і продюсер

1948 - Василь Євтухов, український політик, народний депутат (І-ІІ і V скликань),
У 1992-1994 рр. - віце-прем'єр-міністр України з питань промисловості та будівництва. У 1995-1996 рр. - віце-прем'єр-міністр з питань паливно-енергетичного комплексу.
Був членом КПУ, НДП, у парламенті представляв також «Конституційний центр» і Партію регіонів.
Засновник і перший президент УСПП (із 1992 р.), зараз – почесний президент. Голова консультативної ради «Української правничої колегії».

1961 - Євген Хавтан, російський і радянський музикант, лідер групи «Браво»


1962 - Флі (Майкл Балзарі), басист американської групи «Red Hot Chili Peppers»


1962 - Дмитро Хворостовський, російський оперний співак (баритон).
Народний артист Росії


1968 - Ілля Лагутенко, російський музикант, композитор і співак, лідер групи «Мумій троль»


1970 - Мехмет Шолль, німецький футболіст, півзахисник збірної, клубів «Карлсруе» й «Баварія».
Чемпіон Європи 1996 р., срібний призер чемпіонату світу 2002 р., восьмиразовий чемпіон Німеччини (з «Баварією»), володар Кубка чемпіонів 2001 р. та Кубка УЄФА 1996 р.

1970 - Андрій Тихонов, російський футболіст, півзахисник, восьмиразовий чемпіон Росії зі «Спартаком».
Виступав також за «Крилья совєтов», «Хімки» тощо

1972 - Дарюс Каспарайтіс, російський хокеїст литовського походження, захисник.
Олімпійський чемпіон 1992 р. (збірна СНД), срібний призер 1998 р., бронзовий – 2002 р.
Виступав за московське «Динамо», «Нью-Йорк айлендерз» і «Рейнджерз», «Піттсбург», «Колорадо», «Ак барс», СКА (СПб)

1974 - Пол Карія, канадський хокеїст, лівий нападник «Анахайма», «Нешвілла», «Колорадо», «Сент-Луїса».
Олімпійський чемпіон 2002 р., срібний призер 1994 р., чемпіон світу 1994 р., срібний призер ЧС-1996



Померли
1897 - Джелаль-ад-дін Акбар, третій падишах - правитель Могольської імперії в Індії у 1556-1605 рр., онук Бабура.
При ньому імперія досягла найбільшої могутності

1772 - Ахмад-Шах Дуррані, засновник ранньофеодальної афганської держави - Дурранійської держави.
Його імперія простягалася від берегів Амудар'ї до Індійського океану, від Хорасана до Кашміру, займаючи територію сучасного Афганістану, Північно-Західної Індії, Східного Ірану та Південної Туркменії. Столицею держави був Кандагар

1774 - Роберт Фергюсон, шотландський поет.
Відіграв значну роль у русі шотландської інтелігенції за відродження літератури рідною мовою

1791 - Григорій Потьомкін, російський державний діяч, фельдмаршал, граф, фаворит імператриці Катерини II.
За приєднання Криму отримав титул ясновельможного князя Таврійського

1793 - Марія-Антуанетта, «вдова Капет», королева Франції, дружина Людовіка XVI й мати Людовика XVII (страчена революціонерами)

1810 – Нахман з Брацлава, іудейський діяч родом з України (Меджибожа), цадик, засновник брацлавського хасидизму.
Помер від сухот, похований в Умані; його могила - місце паломництва хасидів

1879 - Сергій Соловйов, російський історик, творець праці «Історія Росії з найдавніших часів»

1925 - Євген Сандов (Фрідріх Мюллер), німецький важкоатлет, якого вважають засновником культуризму й бодібілдингу

1941 - Кирило Трильовський, український громадсько-політичний діяч, основоположник та один із засновників Української радикальної партії, засновник «Січей», голова Бойової управи УСС, член Національної Ради ЗУНР

1946 - Йоахім фон Ріббентроп, міністр закордонних справ Німеччини у 1938-1945 рр., штандартенфюрер СС з 1933 р. (згодом – групенфюрер).
Повішений за вироком Нюрнберзького трибуналу як нацистський злочинець

1946 - Ернст Кальтенбруннер, нацистський діяч австрійського походження, начальник Головного управління імперської безпеки СС (РСХА) і статс-секретар імперського міністерства внутрішніх справ Німеччини (1943—1945), обергрупенфюрер СС, генерал поліції, генерал військ СС.
Повішений за вироком Нюрнберзького трибуналу як нацистський злочинець

1946 - Вільгельм Кейтель, німецький генерал-фельдмаршал, начальник штабу Верховного головнокомандування ЗС Німеччини (1938-1945).
Підписав акт про капітуляцію.
Повішений за вироком Нюрнберзького трибуналу як нацистський злочинець

1946 - Альфред Розенберг, німецький державний і політичний діяч, один із найбільш впливових членів Націонал-соціалистичної німецької робітничої (НСДАП), її ідеолог, визначний антисеміт.
Начальник управління зовнішньої політики НСДАП (1933—1945), рейхсміністр у справах східних територій (1941—1945), рейхсляйтер (1933).
Уродженець Ревеля (Таллінна).
Повішений за вироком Нюрнберзького трибуналу як нацистський злочинець

1946 - Вільгельм Фрік, німецький юрист, рейхсміністр внутрішніх справ нацистської Німеччини, один із найближчих друзів Гітлера.
Повішений за вироком Нюрнберзького трибуналу як нацистський злочинець

1946 - Юліус Штрайхер, нацистський діяч, гауляйтер Франконії, редактор антисемітської газети «Дер Штурмер».
Єдиний із підсудних на Нюрнберзькому процесі, кому винесли смертний вирок не за реальну участь у прийнятті рішень щодо війни та геноциду, а суто за друковану пропаганду

1952 - Соломія Крушельницька, видатна українська оперна співачка (лірико-драматичне сопрано).
Серед її численних нагород та відзнак, зокрема, звання "Вагнерівська примадонна ХХ століття". Співати з нею на одній сцені вважали за честь Енріко Карузо, Тітто Руффо, Федір Шаляпін.
Італійський композитор Джакомо Пуччіні подарував співачці свій портрет із написом "Найпрекраснішій і найчарівнішій Батерфляй"

1959 - Джордж Маршалл, американський політичний та військовий діяч.
Генерал армії, начальник штабу Армії США у 1939-1945 рр., державний секретар у 1947-1949 рр., міністр оборони США у 1950-1951 рр.
Ініціатор «плану Маршалла» з фінансової допомоги США країнам повоєнної Європи. Один із творців НАТО.
Лауреат Нобелівської премії миру 1953 р.

1981 - Моше Даян, ізраїльський військовий і політичний діяч.
Генерал, який очолював армію Ізраїлю в трьох доленосних війнах — восени 1956 р. з Єгиптом, в «шестиденній війні» червня 1967 р. та під час «війни Судного дня» у жовтні 1973 р.

1982 - Жан Еффель (Франсуа Лежен), французький художник-карикатурист («Створення світу»)


1982 - Маріо дель Монако, італійський співак-тенор, один із кращих оперних тенорів в історії світового вокального мистецтва, майстер бельканто.
Соліст «Ла Скала», «Ковент-гарден», «Метрополітен Опера»

1990 - Арт Блейкі (Абдулла Бугаїна), американський джазовий барабанщик, один із творців сучасного джазу

2001 - Юрій Озеров, радянський кінорежисер, сценарист.
Народний артист СРСР (1977). Лауреат Ленінської премії 1972 р., Держпремії 1982 р.
Автор фільмів «О спорт, ти - мир!», „Звільнення”, „Кочубей”, „Битва за Москву”, „Сталінград”, „Ангели смерті”.
Брат Миколи Озерова - тенісиста, актора, спортивного коментатора

2003 - Ласло Папп, угорський боксер.
Він першим переміг на трьох Олімпійських іграх поспіль (1948, 1952, 1956); також двічі перемагав на чемпіонатах Європи.
Став першим професійним боксером із соціалістичних країн і до 40 років утримував звання чемпіона Європи в середній вазі.
Понад 20 років Папп був тренером національної збірної

Comments

lerkar
16 жовтень 2009 12:02 (UTC)
Вікіпедія каже, що сьогодні ще і "День Боса. Присилають шефу валентинки, в яких розповідають про дійсні відчуття до високого керівництва. Святкується в США з 1958"
вітаю :)
ledilid
16 жовтень 2009 16:14 (UTC)
у нас воно не враховане як дуже вже локальне і не дуже офіційне свято)))
lerkar
16 жовтень 2009 17:24 (UTC)
так, наприклад, днів студента є, здається, кілька, а про таке свято почула сьогодні вперше. Певно, скоро його будуть святкувати, як день Валентина або хеловін ;)

Latest Month

січень 2018
S M T W T F S
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031   

Page Summary

Tags

Розроблено LiveJournal.com