Рівне.
Ларнака. Нікосія.
Конотоп. Батурин. Бахмач.
Львів.
Барселона. Бенікарло. Пеніскола. Алькосебре. Алькала-де-Шіверт. Вінарос. Таррагона.
Вишеньки.
Ірпінь.
Узин.
Гданськ. Гдиня.
Хургада.
Олександрія.
Салоніки. Паралія Скотінас. Лептокарія. Каламбака. Кастракі (Метеора). Платамон. Ставрос. Урануполі. Олімпіада. Філіппи. Лідія. Кавала. Ліменарія. Прінос. Скала Пріну. Скала Маріон. Ґіола. Моні Архаггелу. Алікі. Панагія. Тасос Ліменас. Паралія Діонісіу.
Франкфурт-на-Майні.
Сан-Паулу. Куритиба. Ріо-де-Жанейро. Фоз-ду-Ігуасу. Пуерто-Ігуасу. Сьюдад-дель-Есте.
Вишеньки. Щасливе. Узин. Гребінки. Ірпінь.
Афіни. Лутра Едіпсу. Агіу Ніколау.
Берлін. Дрезден. Потсдам.
Херсон.
Процес:

І результат:






Зі святом!
А так - все робота...

Зачиняючи двері 2016-го, напишемо кілька слів. І попросимо в друзів підтримки)
Для нас цей рік був особливим - перший рік із Новинарнею.
Це як друга улюблена дитина (після тієї довгоногої, яка вже виросла і якій вже за 21))).
не вийшло з'їздити на море в Бердянськ, хоча квитки вже були... Та то таке))
Це видання справді незалежне. Сподіваюся, об'єктивне. Про Україну, що воює - без дешевої зради й надутої перемоги.
Такий підхід не дозволяє отримувати великий трафік. Проте, як ми переконалися, відвідуваність зростає й тоді, коли старанно пишеш виважені, важливі матеріали. Хай іноді навіть аж занадто "лонгрідні")
Маємо ядро постійної аудиторії, яким пишаємося. Працюємо зі своїми чудовими авторами.
Вдячні тим читачам, які вважають Новинарню "відкриттям року".
Будемо намагатися виправдовувати довіру.
Уклін авторам, ми вас любимо!)
Респект і повага колу меценатів і спонсорів, які потрошку підтримують Новинарню матеріально. Без вас ми давно закрилися б.
А так - зареєструвалися як ЗМІ і як ФОП. Маємо 100+ тисяч хостів на місяць, майже 3500 постійних уподобачів у Фейсбуці.
Нас цитують, на нас посилаються, нам довіряють.
З надією дивимося в 2017 рік.
Але зізнаємося: самі ми багато працюємо й пишемо на стороні, для інших видань щоб мати змогу розрахуватися з авторами, журналістами, редакторами стрічки Новинарні. Ну нема у нас сильного менеджменту й бізнес-плану, такі ми))) Це наш мінус.
До Нового року вдалося закрити гештальт і виплатити гонорари навіть тим авторам, у кого брали тексти з обіцянкою віддячити, коли матимемо якусь можливість.
А коли ще відплачувати, як не в передноворічні святкові дні, дні подарунків, мрій і побажань?
І от, друзі, загадуємо бажання.
Щоб Україна перемогла. Щоб Новинарня міцніла й розвивалася.
Щоб постійні читачі й поціновувачі підтримали Новинарню гривнею.
Хай це буде нове свідчення дружньої підтримки. Свідчення того, що виживати в Україні можуть не лише олігархічні й бізнесові, а й правильні незалежні видання.
Реквізити - ось тут за посиланням:
http://novynarnia.com/pidtrimati-sayt/
На Новий рік так хочеться вірити в диво, правда ж?
З Новим роком, друзі! Хай він буде кращим за попередні, Наснаги і звитяг! Прорвемося.
Слава Україні, слава кожному з вас)
Нижча, але ширша ))

Хургада.
Ірпінь. Вишеньки.
Варшава.
Афіни, Аркіца, Лутра Едіпсу, Агіу Ніколау, Лімні, Халкіда.
Івано-Франківськ, Калуш, Осмолода, Бистриця.
Охтирка, Журавне.
Яремче, Коломия, Івано-Франківськ, Львів.
Ларнака, Нікосія, Декелія, Ворокліні.
Я не міг це не написати.
Це пост про мою газетну епоху. І про Лесині - більш ніж півепохи.
3 серпня 2015 був останній день, коли ми формально працювали в газеті "Україна молода". Надалі, відповідно до заяв про звільнення за власним бажанням, ми тимчасово безробітні.
Більшість із тих, хто читатиме цей пост, подумає, що я якийсь придурок абощо. Можливо, матиме рацію.
В "УМ" я працював без двох місяців 24 роки.
( Читати більшеCollapse )

Дяка кумові Андрію Беху за транспорт та іншу допомогу.

Ось кошторис посилки.
1. Зарядний пристрій CTEK MXS 25 – 4 650 грн. + доставка 50 грн. = 4 700 грн.
2. Intertool набір інструментів ET-6108 - 8 шт. х 987 грн. = 7 896 грн.
3. Набір викруток Intercooler VT-2006 – 12 шт. х 93.96 грн. = 1 128 грн.
4. Паяльна лампа «Патон» - 6 шт. х 272 грн. = 1632 грн.
5. Моторне масло Xado Atomic 2-тактне – 10 л х 104 грн. = 1 040 грн.
6. Бензопила Brigadier Professional – 1 629 грн.
7. Машинне масло ТНК (для бензопили) – 4 л 178 грн. х 4 каністри = 712 грн.
8. Плоскогубці різні – 12 шт. (3 х 158.73 грн. + 1 х 144.92 грн. + 4 х 141.88 грн. 3 х 97.46 грн. 1 х 86.67 грн. = 1567.68 грн.
9. Скотч прозорий – 32.85 грн.
10. Наколінники – 40 шт. х 220 грн. + оплата доставки = 8 850 грн.
11. Пересилка всієї передачі – 391 грн.
Загальна вартість посилки 15.11.2014 (11 місць) – 29 578,53 грн.
Додаткові витрати: -1% за зняття готівка з картки в банкоматі (для купівлі зарядних пристроїв СТЕК, оплати «Нової пошти»).
Гроші на картку потроху капають досі.
Крім переказів на картку «Приватбанку», я також отримав 500 грн. готівкою від пана Тараса М-ка, перекази через Western Union – 2 х 50 USD від Оксани К-ль та Юлії С-ел зі США, 100 USD від Євгена Л-го з Канади, 100 EUR від Юрія К-ва з Німеччини та через MoneyGram – 30 USD від Наталії Н-ан з Ізраїлю.
Усім ще раз дякую. Всі перекази було конвертовано в гривні, вони поповнили мій волонтерський картковий рахунок «Приватбанку» - 5457 0822 3122 6585.
Зараз на цьому рахунку залишається 132 166 грн. 28 коп.
Крім того, в мене на руках є громадських 5000 грн. готівкою, зняті з рахунку для оплати зарядного пристрою до «тунгусок» CTEK MXT 14.
Постачальники підводять – то не довезли дівайс зі складу до військкомату, коли про все вже було домовлено, то партія зарядних СТЕКів уже третій тиждень не може перетнути кордон України, і їх усе ще очікують от-от (знову з наступного понеділка).
CTEK MXT 14 поїде в АТО наступною посилкою.
Нагадаю, що спершу хлопцям було надіслано тепловізор, зарядку та елементи живлення до нього, а також – завдяки дружнім волонтерам – теплу білизну й одяг, шкарпетки, медикаменти, харчі та ін. Нові шоломи й камуфляжі надали Збройні сили України.
Ну й
Усе було б не так, якби я в 1991 році не вступив на журфак Київського універу й не зустрів там хлопців, із якими ми прийшли до Союзу українського студенства. Привів мене в СУС до Чемериса Тарас Шамайда, і там почалася моя журналістська, громадська й місцями політична діяльність.
Спершу нас повезли в колгосп у Херсонську область, потім - уже через СУС - ми з Романом Скрипіним прийшли на роботу в "Україну молоду". А на початку листопада 1991 року, поки ще була можливість і Прибалтика була не зовсім закордон (хоча у Вільнюсі ще лишалися барикади та інші сліди збройного протистояння з тодішніми рашистськими ватніками) ми поїхали в Литву. То був як Рубікон між колишнім і майбутнім, між дитинством і самостійним дорослим життям, між совком і незалежністю.
Рівно 23 роки тому - 9 листопада 1991-го - я, Рома Скрипін, Рома Кульчинський, Тарас Шамайда й Ася Перепелиця гуляли по зимному, старовинному, європейському, майже готичному Каунасу.
Ось фотки тих днів (може, серед них затесався якийсь Вільнюс-Тракай +- й день, але менше з тим :):

( Читати більшеCollapse )
P.S. Власне, отакі цікаві фотки знаходяться й скануються, коли їх нарешті береться шукати й сканувати Леся :)
Сьогодні має бути бензопилка "Бригадир профешнл".
Хлопці просили 20 л масла для неї - для змащування ланцюга, просте мінеральне, грн по 20 за літр, але я не можу в інтернетах таке знайти. Може, хтось підкаже? Бо я бачу імпортне масло різних фірм, яке на сайтах ще коштує від 37 грн., а в реалі, якщо продзвонювати, - вже не менше 84, і продавці самі кажуть, що це захмарна ціна й брати не варто, краще заливайте в бензопилу просте машинне...
Ще однією проблемою виявилася купівля зарядника для акумуляторів "тунгусок" - це зенітно-ракетні самохідні установки розміром більші за танк. Там треба 24 вольти на виході. Марка дівайсу - CTEK MXT 14.
Його купівля нагадала мені купівлю нами квартири навесні 2005 року( Читати більшеCollapse )
(Моя фотка - тупо для привернення уваги, це я у військкоматі, який постійно говорить із зрабатром і з поставщиками всяких шняг).

Усе почалося минулої п'ятниці, 10 жовтня, коли в мене на старій (не зарплатній) картці ПБ залишалося власних 558 грн. Це був перший внесок у справу матеріального забезпечення нашого зенітно-ракетного підрозділу під Донецьком.
Заявлена бажана сума - 90 тис. грн. - назбиралася вже до вечора того ж дня. Окрім нескінченного потоку грошових переказів (транші від 10 грн. до 20 000 грн.), я отримував і отримую у ФБ і в ЖЖ пропозиції щодо негрошових форм допомоги гончарівській зрабатр. Є змога закрити значну кількість потреб ресурсами й можливостями інших волонтерів та благодійників. Ця купа інформації розрулюється, обираються оптимальні рішення.
Станом на ранок 13 жовтня на моєму рахунку було більше 194 тис. грн. Тоді було здійснено проплату за один якісний тепловізор Quantum HD50S та три 10-кратні біноклі "Байгиш" БПЦс на загальну суму 69300 грн.:

Завдяки ФБ-блату від знаменитих бувалих волонтерів патріотичний продавець в Одесі зробив суттєву знижку.
Скріншот смски про оплату та редагований фотознімок чека додаються.
Після оплати на картці залишалося 125 183 грн.
Посилка пішла з Одеси "Новою поштою" прямо на Донеччину. Дійшла в середу. Оплата доставки - коштом отримувача.
Хлопці отримали, випробували візор уже цієї ночі: "Вещ - бомба! Бачить у темряві зайця на іншому краю поля)))".
Учора хлопці сфотографувалися з тепловізором і біноклями й прислали знімок для звітності. У кожного в руках - бінокль, у дружбана зліва - отриманий дівайс вартістю з непогане б/у авто:


Дякуємо, Настю. І ще раз спасибі батькам, які виховали таку дочку, -



Позавчора, тобто в четвер, ми сиділи й обговорювали, як допомогти нашим - ну неможливо ж зібрати таку величезну суму (53 тисячі) бодай на тепловізор, що вже й мріяти про каски або термобілизну. Бо ж усі вже вичерпалися за сім місяців допомоги голій-босій армії, пораненим героям, сім'ям загиблих...
Але відгук на прохання допомогти нашим бійцям із Тунгусками перевершив усі сподівання. Учора деленькання смсок не змовкало цілий день. Від часу публікації поста із проханням допомогти чернігівським хлопцям під Донецьком минула доба, а станом на 12:00 11 жовтня на рахунку вже було майже 159 тисяч гривень!

Це і тепловізор, і ще багато корисних речей. Про кевларові шоломи, дощовики, термобілизну і т.п. начебто домовлено паралельно - навіть без урахування отриманих коштів. А вони все йдуть. "У дорозі" ще кілька переказів "Вестерн Юніон" - це лише те, про що ми вже знаємо напевне.
ФБ-юзер Oleksandr Piddubnyy назвав це "посткапіталістичною економікою співучасті". Що ж, якщо так - у нас дуже людяна економіка і світле майбутнє. Ми переможемо, тепер ми точно це знаємо.
У рубриці "до сліз" - багато пунктів. А найбільш розчулює дочка
Спасибі за перекази всім-всім - і за значний почин Ігореві, і Сашкові, Толіку за рекордні 20 тисяч, і ще сотням знайомих і зовсім незнайомих людей. Найменший внесок був 20 грн., найбільший - згадані 20 000.
Але що ми хочемо вам усім сказати. Цей збір коштів довів нам ще одну дуже важливу річ: маленьких пожертв не буває. Із таких "по 20" і "по 50" гривень назбиралося щонайменше тисяч 20 з усієї суми. А може, й більше.
Тепер ми точно знаємо, що коли перераховуєш 50 гривень на пораненого або онкохвору дитину - це не малі (як здається), а дуже, дуже великі гроші.
Ніколи не бійтеся допомагати, хай навіть копійкою. Разом ми - СИЛА!
Ну й будьте певні - жодної копійки не піде не на допомогу нашій армії. Ми про все відзвітуємо, а все, що залишиться після допомоги нашим зенітникам, перерахуємо "великим" волонтерам або іншим бійцям, які того потребуватимуть, і теж відзвітуємо.
Ніщо не переможе наш народ!
Оскільки на наших зенітників ми ве зібрали "з головою", то тепер прохання від Д. особисто:
Люди, величезне всім спасибі, але вже досить слати на мою картку! Оскільки потрібна сума і перелік потреб уже закриті - "здача" буде переказуватися на великі волонтерські контори та нашим друзям, які так само збирають кошти для своїх підрозділів. Тобто можна спрямовувати гроші їм напряму. В Україні велика армія з великими потребами, в Україні багато хороших волонтерів. У першу чергу раджу George Tuka і його команду.
А моє завдання надалі - купити, що треба, за оптимальними цінами (консультації вітаються), і зробити так, щоб тепловізор та інші корисні речі дійшли хлопцям прямо в руки. Бо хто крав соляру в попередні місяці, до АТО, - ми знаємо.
І ще. Усе, що я хотів, - допомогти своєму підрозділу. У міру можливостей і потреб допомагатиму йому надалі. Я не можу займатися широкою волонтерською діяльністю, бо шість днів на тиждень із 7.30 до вечора маю бути на службі у військкоматі, куди я відряджений із Гончарівського. У КМВК своє коло обов'язків, розпорядок дня й дисципліна.
Дехто з волонтерів побачили в мені конкурента (!), який "піариться" на темі Донецького аеропорту. Бог їм суддя. Піар - це, мабуть, все-таки трохи про інших людей. Наприклад, про кандидатів у депутати абощо... Я хочу дембеля, спокою, затишку, смерті російських окупантів і Х*ла, само собою... Але я з найпершого дня мобілізації переживаю за простих хлопців із своєї батареї, які живуть здебільшого в селах, залишили там жінок, дітей і господарство, які слабо представлені у фейсбуках, зовсім не мають знайомих депутатів і вважають далеко не найгіршою зарплату 2000 грн.
Слава Україні!
P.S. У пості не було написано, що мій підрозділ - це "кіборги з аеропорту". Вони просто несуть бойове чергування у тому районі (база - Мар'їнка), куди запросто долітає москальський "град". Іноді розкидані на десятки км "Тунгуска" від "Тунгуски". Стоять, мобілізовані вже сьомий місяць. Від снігу весни до снігу осені. Хай їм буде хоч трохи тепліше й безпечніше.
Друзі, потрібна допомога підрозділу, який несе бойове чергування неподалік від Донецького аеропорту!
Власне, це мій підрозділ. Зенітно-ракетна батарея із військової частини в Гончарівському. Це бійці ППО не лише з «калашами», а й із тими самими крутими «Тунгусками» - зенітними самохідними установками, що смалять і по повітряних, і по наземних цілях (на фотці):

Хлопці переважно з Чернігівської області. У них немає «своїх» волонтерів, і вони дуже заздрять «коломойському» батальйону «Дніпро», який стоїть поруч і купається в снарязі та іншій гуманітарній допомозі, як сир у маслі. Ще й отримує суттєво більшу зарплату.
Я був замполітом у зрабатр до серпня, коли мене за станом здоров’я як обмежено придатного перевели служити в Київський військкомат.
Поки ми стояли на блокпостах на кордоні, моя сім’я й мої друзі допомагали батареї по мірі можливостей – привезли генератор, возили харчі, різні побутові штуки. Більше нікого ні про ще не просили.
І от у вересні моїх зенітників перевели під Донецьк.
Хлопці молодці, тримаються, але є в них кілька невеликих прохань.
1. Один тепловізор на всю батарею. Середньої якості – гривень так за 53 000.
Із ним виживати простіше. Без нього вночі на посту не видно ні чорта, ні сепара.
2. Термобілизна.
Насувається зима. Як зимувати на передовій – хлопці не уявляють. Вітер уже зараз валить намети, буржуйки не рятують. А що в стєпі донєцкой буде при -10?
Тож хлопці просять по комплекту термобілизни й термошкарпеток на брата. 43 комплекти.
Ще хлопці мріють про термобалаклави й кевларові шоломи, бо Міноборони може запропонувати максимум вушанки зі штучної «чебурашки», у яких не розкладаються «вуха», і старі радянські каски типу «консервна банка», які ні від чого не рятують. Але то вже якщо зовсім пощастить.
Тож давайте зберемо кошти хоча б на тепловізор і термобілизну для зенітників Гончарівського!
Картка Приватбанку: 5457 0822 3122 6585, Лиховій Дмитро Вікторович.
Під мою відповідальність.
Потрібно зібрати приблизно 90 000 грн. Власне, це з кожного мого ФБ-френда по сотні. Або по 50, якщо додати старих добрих ЖЖ-френдів ))
Я розумію, що з грошима туго, волонтери вже задовбали своїми проханнями. Але хлопці із «непопулярного» у волонтерів підрозділу ходять під смертю й замерзають. І їм тягнути цю лямку за вас – бо четвертої хвилі мобілізації до весни, напевно, не буде.
Тож прохання про допомогу і РЕПОСТ!

Вітання найкращій! )
Я хоч і був на тривалий час відлучений від глибоких колупань в інтернеті та емоцій з цього приводу (про що нітрохи не шкодую:), але в курсі, що це моє фото розійшлося по всіляких соцмережах, сайтах, блогах і т.д. Хтось його запостив як прінтскрін (?) у коментарі до звіту Тимчука - мовляв, о яка наша армія...
Ідея й графіка на снаряді калібру 30 - мої. Сфоткано під час виснажливого заряджання "Тунгуски", здається, побратимом-солдатом Кобищею.
Знаю, цю картину юзала всіляка москалота, стікаючи антифашистсько-путінською жовчу. А мої солдати приносили мені його аж через місяць на телефонах: "Товариш лєйтєнант, дивіться, мені вас вконтактє прислали! Це ж ви?"
І от це фото дійшло до рідної газети, навіть до першої шпальти. Але теж без підпису, що то є я :)
Просто залишу це тут, для історії.
Приходить солдат на побивку додому - а тут на столі таке.
Як і щороку, Леся постаралася, і навіть на бойові позиції на Чернігівщину встигла паски доправити :)
Чи могли припустити ці російські женщіни, пакуючи в 1990 році на тульських(?) збройових заводах снаряди для зеніток, що в 2014 році українець Лиховій заряджатиме ці набої з прицілом по хворому на всю голову президенту Росії?

Ну й невеличкий фоторепортаж, хто ще не бачив.
Усе під суворим контролем, кількість отриманих набоїв має точно відповідати кількості зданих гільз. Це вам не по "Мафіях" геройствувати.

( Ще 26Collapse )
Ну й бонус - про мобілізацію й залежність морального стану війська від наявності смаженої картоплі))
Власне, "Тунгуска". У нас таких багато ;)

( Ще 3Collapse )
Телефонують із військкомату о пів на сьому ранку — прийти сьогодні на дев'яту ранку. Нарешті війна і в Києві?
Щось я як лейтенант запасу і військовий психолог не врубився так рано, але — служу народу України і смерть ворогам!
* * *
Мобілізували. Їду, здається, на Чернігівщину в Гончарівське - 10-денні збори.
Дзвоніть на номер 565.))))
PS. Дарницький військомат - це щось. Зранку на автовідповідач сказали - "зобов'язаний з'явитися от прямо на 9:00". З'явився. Але не сказали, що з речами. Поїхав назад, купив зубну пасту etc, тепер їду в армію на таксі))
І да - полковник сказав, що Гончарівське на Житомирщині. Добре, що я погуглив))) Або це Житомирщина, але не Гончарівське...
* * *
Їду (вже не на таксі:)) у в/ч А1815, смт Гончарівське, Чернігівський район. Танкова бригада. Називається це "відмобілізування і приведення в бойову готовність".
Перші враження від першого (як з'ясувалося) призову із Дарницького району. Ми - офіцери запасу, на око чоловік 30. Я серед них за віком найстарший
Значна частина збентежена, один - випивший. Не приховує, що боїться, обурюється, хто платитиме кредит і на кого залишилася сім'я.
За словами комісара, не прибули на виклик 6 осіб. Нагадав, що ті, хто не з'явиться, відповідатимуть за законом (хоча якби ми, скажімо, в ці дні десь не в Києві були, то я б і не знав, що викликають - повістки ж не було).
Виступав в.о. голови району Анатолій Кузьменко - не скажу, що приємний дядько. Багато й незв'язно молов про те, що армія розвалена, війни з Росією не треба і т.д. Сам він полковник запасу, звільнився з лав ЗС у 2003 р. Скаржився, що приватні фірми відмовилися надати автотранспорт для перевезення мобілізованих. Зокрема, ПАТ "Рапід".
Народ кіпішує, що російська армія в 10 разів сильніша, нам кранти, 23 роки армію розвалювали, а тепер призивають не навчених солдатів, а офіцерів запасу, які нічого не вміють. І за 10 днів "навчитися стріляти нереально".
Звідси - приємна новина: попередили, що 10 днів - це може означати ще +10, і ще +10 і так далі.
UPD
Комісар: усе може буть, і може буть більше 10 днів. Повертайтеся здоровими. (хотілося б))
Чувак випивший: шо мені робить, мені в понеділок кредит після получки платить, проценти будуть іти, а на роботі сказали увольняцця по собствєнному желанію, інакше уволять по статті. Я м'ясо для Фори роблю, м'ясна фірма.
Голова району: не мають права, зарплата має зберігатися.
А в актовій залі по ICTV ішов фільм "Мєсто встречі ізменіть нельзя".
Власне, ще зараз загальний збір в Оболонському районі, а вже потім - по частинах.
Але от же ж лотерея - попасти в перші 30 з усього району) джекпот
Ну й сволочі ж у тій Росії живуть. Ось, наприклад, узяти сайт Anekdot.ru. Зазвичай там різні анекдоти, багато навіть різко-антипутінських, антивладних, антиросійських. Без цензури, словом. Але Росію штирить дев'ятим валом "кримського" патіотизму й україноненависництва - і от маємо анекдоти, це лише за сьогодні (число знизу - це співвідношення між +/- в оцінках читачів):
У турок странная память. Они очень хорошо помнят чей Крым, но начисто забыли чей Константинополь.
+84
* * *
Если нас ругают наши враги, значит, мы всё делаем правильно. © Иосиф Виссарионович Сталин
+61
* * *
Русским в Крыму все время твердили: "А кому не нравится - валите в Россию".
И, наконец, русские сказали: "Ладно, уговорили, мы валим в Россию".
+57
* * *
Парламентская Ассамблея Совета Европы осудила Декларацию Независимости США как незаконный и нелегитимный документ, противоречащий законам Британской империи и посягающий на её территориальную целостность. Если Декларация не будет отменена, против североамериканских штатов будут предприняты жёсткие санкции.
+31
* * *
Тайный план спасения Украины: 1. Развязать войну с Россией. 2. И пускай у москалей голова болит, как прокормить побежденных…
+8
* * *
Жителям Крыма надоело обсирать Украину и Януковича. Захотелось разнообразия. Теперь, как большинство россиян, они будут обсирать Россию и Путина.
+6
* * *
- Алло! Девушка, междугородку мне.
- Что значит "обеденный перерыв"? Вы знаете с кем сейчас разговариваете? Я исполняющий обязанности Президента Украины, Председатель Верховной Рады Украины, Верховный главнокомандующий Украины!
- Алло! Междугородка? Москву мне срочно.
- Что значит "повреждение на линии"? Вы знаете с кем сейчас разговариваете? Я исполняющий обязанности Президента Украины, Председатель Верховной Рады Украины, Верховный главнокомандующий Украины!
- Алло! Москва? Соедините с Кремлем, быстро!
- Что значит "занято"? Вы знаете с кем сейчас разговариваете? Я исполняющий обязанности Президента Украины, Председатель Верховной Рады Украины, Верховный главнокомандующий Украины!
- Алло! Кремль? Путина мне, немедленно!
- Что значит "не может подойти"? Вы знаете с кем сейчас разговариваете? Я исполняющий обязанности Президента Украины, Председатель Верховной Рады Украины, Верховный главнокомандующий Украины!
- Алло! Путин? С вами разговаривает исполняющий обязанности Президента Украины, Председатель Верховной Рады Украины, Верховный главнокомандующий Украины!
- Что значит "на х*й"?
+3
* * *
Яценюк попал в психбольницу. Его поместили в палату. Через некоторое время он просит доктора перевести его в другую палату.
Доктор ему говорит: - Так вы же при собеседовании сказали, что вы Наполеон, вот мы и поместили вас в палату к Наполеонам.
Яценюк: - Так они Наполеоны - генералы, а я торт!
+2
* * *
Россия в качестве помощи и для наиболее объективного подведения итогов Крымского референдума, решила ввести вместо войск Чурова.
+1
* * *
Майдан Незалежности от родного Брата будет переименован в Площадь Зависимости от чужого Дяди.
-11 (хоч так)






Comments