?

Log in

Щорічний заміс, щорічна Паска - так було і так є, і то добре є )


щеCollapse )

Міра глиці

Традиційна рубрика - ялинка на 2016 рік.
Нижча, але ширша ))

Xmass tree 2016.JPG

Мандрівні підсумки 2015

Гончарівське, Чернігів, Десна.
Хургада.
Ірпінь. Вишеньки.
Варшава.
Афіни, Аркіца, Лутра Едіпсу, Агіу Ніколау, Лімні, Халкіда.
Івано-Франківськ, Калуш, Осмолода, Бистриця.
Охтирка, Журавне.
Яремче, Коломия, Івано-Франківськ, Львів.
Ларнака, Нікосія, Декелія, Ворокліні.
Можливо, це зайвий і дратівливий пост. Особливо для багатьох із тих, хто в ньому затеганий (у фейсбуці). Вибачайте. Якщо комусь не подобається - гортайте стрічку далі. Але знайте, що я вас усіх ціную і всім вдячний.

Я не міг це не написати.
Це пост про мою газетну епоху. І про Лесині - більш ніж півепохи.

3 серпня 2015 був останній день, коли ми формально працювали в газеті "Україна молода". Надалі, відповідно до заяв про звільнення за власним бажанням, ми тимчасово безробітні.

Більшість із тих, хто читатиме цей пост, подумає, що я якийсь придурок абощо. Можливо, матиме рацію.
В "УМ" я працював без двох місяців 24 роки.
Читати більшеCollapse )

Хочеться закінчити цей важкий рік на позитивній ноті. І привід є.
Наприклад, мій підрозділ засвідчує, що Збройні сили - це не лише головний біль і смерть, як дехто зробив висновок після допису у ФБ про мехвода в танку на блокпосту. Збройні сили - це ще й світло і добро.
Діло було так. Поїхав комвзводу Євген Козаков із хлопцями енний раз у Красноармійськ - по посилки на пошту й подарунки від місцевих волонтерів (еге ж, і в Красноармійську Донецької області є волонтери, які добре "гріють" зенітку з Чернігівської області). Отримали передачу на підрозділ - ну там шкарпетки, мильно-рильні (а в армії їх називають лише так) засоби, і цукерок чимало. Поїхали назад.
По дорозі КамАЗ зламався, довелося заночувати в районі нашого колишнього блокпоста. Село Андріївка. Там є дитячий садок. І хлопці подумали: цукерок у нас і так вистачає, а давайте-но ми цукерки донбаським дітям віддамо. Їм це потрібніше. Вирішили не узгоджувати це рішення навіть із командиром про всяк випадок :)
Пішли в магазин, купили 40 красивих пакетиків - щоб для кожної дитини. Розклали цукерки по всіх пакетах. Малувато. Докупили ще за свої гроші солодощів, шоколадок etc. Кінець року - гроші є (крім з/п й АТОшних, прийшли додаткові матеріальні допомоги і всілякі відпускні). Подарунки вийшли ок.
20141225-0005
Прийшли хлопці на новорічний ранок у дитсадок. Сказали: ми українські танкісти з Чернігівської області, з Півночі України, там у нас сніг і мороз. Ми їхали звідти сюди вас захищати й по дорозі зустріли Діда Мороза. Він передав вам ось такі подарунки, цукерки.
І цю маленьку перемогу також можна записати в реєстр перемог ЗСУ 2014 року. Діти були щасливі, розказували віршики з табуреток і т.д. Вихователі й місцеві мешканці оцінили вчинок хлопців зі зрабатр.
Що не кажіть, а добре слово й пістолет іноді краще, ніж просто пістолет :)
P.S. Допомога зрабатр - на картку Приватбанку 5457 0822 3122 6585 Лиховій Д.В.
Подяка тим, хто в останні дні переказав 50 + 100 грн.
Звітую. Вчора ми послали «Новою поштою» чергову велику посилку нашій зенітно-ракетній батареї з Гончарівського, яка продовжує нести службу в Донецькій області.
Дяка кумові Андрію Беху за транспорт та іншу допомогу.

IMG_20141115_152048
Прийом посилок "Новою поштою"


Ось кошторис посилки.
1. Зарядний пристрій CTEK MXS 25 – 4 650 грн. + доставка 50 грн. = 4 700 грн.
2. Intertool набір інструментів ET-6108 - 8 шт. х 987 грн. = 7 896 грн.
3. Набір викруток Intercooler VT-2006 – 12 шт. х 93.96 грн. = 1 128 грн.
4. Паяльна лампа «Патон» - 6 шт. х 272 грн. = 1632 грн.
5. Моторне масло Xado Atomic 2-тактне – 10 л х 104 грн. = 1 040 грн.
6. Бензопила Brigadier Professional – 1 629 грн.
7. Машинне масло ТНК (для бензопили) – 4 л 178 грн. х 4 каністри = 712 грн.
8. Плоскогубці різні – 12 шт. (3 х 158.73 грн. + 1 х 144.92 грн. + 4 х 141.88 грн. 3 х 97.46 грн. 1 х 86.67 грн. = 1567.68 грн.
9. Скотч прозорий – 32.85 грн.
10. Наколінники – 40 шт. х 220 грн. + оплата доставки = 8 850 грн.
11. Пересилка всієї передачі – 391 грн.

Загальна вартість посилки 15.11.2014 (11 місць) – 29 578,53 грн.
Додаткові витрати: -1% за зняття готівка з картки в банкоматі (для купівлі зарядних пристроїв СТЕК, оплати «Нової пошти»).

Гроші на картку потроху капають досі.
Крім переказів на картку «Приватбанку», я також отримав 500 грн. готівкою від пана Тараса М-ка, перекази через Western Union – 2 х 50 USD від Оксани К-ль та Юлії С-ел зі США, 100 USD від Євгена Л-го з Канади, 100 EUR від Юрія К-ва з Німеччини та через MoneyGram – 30 USD від Наталії Н-ан з Ізраїлю.

Усім ще раз дякую. Всі перекази було конвертовано в гривні, вони поповнили мій волонтерський картковий рахунок «Приватбанку» - 5457 0822 3122 6585.

Зараз на цьому рахунку залишається 132 166 грн. 28 коп.

Screenshot_2014-11-06-13-44-06

Крім того, в мене на руках є громадських 5000 грн. готівкою, зняті з рахунку для оплати зарядного пристрою до «тунгусок» CTEK MXT 14.
Постачальники підводять – то не довезли дівайс зі складу до військкомату, коли про все вже було домовлено, то партія зарядних СТЕКів уже третій тиждень не може перетнути кордон України, і їх усе ще очікують от-от (знову з наступного понеділка).
CTEK MXT 14 поїде в АТО наступною посилкою.

Нагадаю, що спершу хлопцям було надіслано тепловізор, зарядку та елементи живлення до нього, а також – завдяки дружнім волонтерам – теплу білизну й одяг, шкарпетки, медикаменти, харчі та ін. Нові шоломи й камуфляжі надали Збройні сили України.

Ну й

фотозвітність по кожному з пунктів >>>>Collapse )

Я, Дана, 9 листопада і 19 років

Це я, Дмитро, і це мій ностальгійно-історичний пост, присвячений 9 листопада двох далеких років і 19-річчю двох людей.

Усе було б не так, якби я в 1991 році не вступив на журфак Київського універу й не зустрів там хлопців, із якими ми прийшли до Союзу українського студенства. Привів мене в СУС до Чемериса Тарас Шамайда, і там почалася моя журналістська, громадська й місцями політична діяльність.
Спершу нас повезли в колгосп у Херсонську область, потім - уже через СУС - ми з Романом Скрипіним прийшли на роботу в "Україну молоду". А на початку листопада 1991 року, поки ще була можливість і Прибалтика була не зовсім закордон (хоча у Вільнюсі ще лишалися барикади та інші сліди збройного протистояння з тодішніми рашистськими ватніками) ми поїхали в Литву. То був як Рубікон між колишнім і майбутнім, між дитинством і самостійним дорослим життям, між совком і незалежністю.

Рівно 23 роки тому - 9 листопада 1991-го - я, Рома Скрипін, Рома Кульчинський, Тарас Шамайда й Ася Перепелиця гуляли по зимному, старовинному, європейському, майже готичному Каунасу.
Ось фотки тих днів (може, серед них затесався якийсь Вільнюс-Тракай +- й день, але менше з тим :):

Зіскановане_20141109 (230)
Читати більшеCollapse )

P.S. Власне, отакі цікаві фотки знаходяться й скануються, коли їх нарешті береться шукати й сканувати Леся :)
Звітую. У нас у хаті зараз стоїть купа ящиків для зрабатр - це 40 пар наколінників, шість паяльних ламп, вісім великих важкезних наборів інструментів (усіляких ключів) для камазистів і зенітників, 12 наборів викруток, багато плоскогубців, 20 банок 2-тактного масла, зарядка для акумуляторів КамАЗів CTEK MXS 25.

Сьогодні має бути бензопилка "Бригадир профешнл".
Хлопці просили 20 л масла для неї - для змащування ланцюга, просте мінеральне, грн по 20 за літр, але я не можу в інтернетах таке знайти. Може, хтось підкаже? Бо я бачу імпортне масло різних фірм, яке на сайтах ще коштує від 37 грн., а в реалі, якщо продзвонювати, - вже не менше 84, і продавці самі кажуть, що це захмарна ціна й брати не варто, краще заливайте в бензопилу просте машинне...


Ще однією проблемою виявилася купівля зарядника для акумуляторів "тунгусок" - це зенітно-ракетні самохідні установки розміром більші за танк. Там треба 24 вольти на виході. Марка дівайсу - CTEK MXT 14.
Його купівля нагадала мені купівлю нами квартири навесні 2005 року
Читати більшеCollapse )

(Моя фотка - тупо для привернення уваги, це я у військкоматі, який постійно говорить із зрабатром і з поставщиками всяких шняг).

Усе почалося минулої п'ятниці, 10 жовтня, коли в мене на старій (не зарплатній) картці ПБ залишалося власних 558 грн. Це був перший внесок у справу матеріального забезпечення нашого зенітно-ракетного підрозділу під Донецьком.

Заявлена бажана сума - 90 тис. грн. - назбиралася вже до вечора того ж дня. Окрім нескінченного потоку грошових переказів (транші від 10 грн. до 20 000 грн.), я отримував і отримую у ФБ і в ЖЖ пропозиції щодо негрошових форм допомоги гончарівській зрабатр. Є змога закрити значну кількість потреб ресурсами й можливостями інших волонтерів та благодійників. Ця купа інформації розрулюється, обираються оптимальні рішення.

Станом на ранок 13 жовтня на моєму рахунку було більше 194 тис. грн. Тоді було здійснено проплату за один якісний тепловізор Quantum HD50S та три 10-кратні біноклі "Байгиш" БПЦс на загальну суму 69300 грн.:

Screenshot_2014-10-13-10-30-40


Завдяки ФБ-блату від знаменитих бувалих волонтерів патріотичний продавець в Одесі зробив суттєву знижку.
Скріншот смски про оплату та редагований фотознімок чека додаються.


Після оплати на картці залишалося 125 183 грн.


Посилка пішла з Одеси "Новою поштою" прямо на Донеччину. Дійшла в середу. Оплата доставки - коштом отримувача.


Хлопці отримали, випробували візор уже цієї ночі: "Вещ - бомба! Бачить у темряві зайця на іншому краю поля)))".


Учора хлопці сфотографувалися з тепловізором і біноклями й прислали знімок для звітності. У кожного в руках - бінокль, у дружбана зліва - отриманий дівайс вартістю з непогане б/у авто:

зрабатр

далі >>>>Collapse )

Настя Пасько, 12 років, місто Вишневе. Цілий рік збирала гроші на велосипед, а віддала їх на підтримку української армії.

Настя Пасько_1

Дякуємо, Настю. І ще раз спасибі батькам, які виховали таку дочку, - b0risу та його дружині Любі. Завдяки таким видатним людям ми за дві з половиною доби зібрали вже більше 190 тисяч гривень. Слава Україні.

Настя Пасько_2

Настя Пасько_3
Настя Пасько_4
Люди, ви надзвичайні. Дякуємо всім! Ніяке Х*йло нізащо в світі не переможе такий народ.
Позавчора, тобто в четвер, ми сиділи й обговорювали, як допомогти нашим - ну неможливо ж зібрати таку величезну суму (53 тисячі) бодай на тепловізор, що вже й мріяти про каски або термобілизну. Бо ж усі вже вичерпалися за сім місяців допомоги голій-босій армії, пораненим героям, сім'ям загиблих...

Але відгук на прохання допомогти нашим бійцям із Тунгусками перевершив усі сподівання. Учора деленькання смсок не змовкало цілий день. Від часу публікації поста із проханням допомогти чернігівським хлопцям під Донецьком минула доба, а станом на 12:00 11 жовтня на рахунку вже було майже 159 тисяч гривень!

zbir koshtiv 1200 1110

Це і тепловізор, і ще багато корисних речей. Про кевларові шоломи, дощовики, термобілизну і т.п. начебто домовлено паралельно - навіть без урахування отриманих коштів. А вони все йдуть. "У дорозі" ще кілька переказів "Вестерн Юніон" - це лише те, про що ми вже знаємо напевне.
ФБ-юзер Oleksandr Piddubnyy назвав це "посткапіталістичною економікою співучасті". Що ж, якщо так - у нас дуже людяна економіка і світле майбутнє. Ми переможемо, тепер ми точно це знаємо.

У рубриці "до сліз" - багато пунктів. А найбільш розчулює дочка b0risа, яка збирала гроші на велосипед, їй його подарували й так, а заощаджені кошти вона переслала для солдатів, щоб вони не замерзли зимою. Малюнок ми чекаємо й передамо за адресою!!!

Спасибі за перекази всім-всім - і за значний почин Ігореві, і Сашкові, Толіку за рекордні 20 тисяч, і ще сотням знайомих і зовсім незнайомих людей. Найменший внесок був 20 грн., найбільший - згадані 20 000.

Але що ми хочемо вам усім сказати. Цей збір коштів довів нам ще одну дуже важливу річ: маленьких пожертв не буває. Із таких "по 20" і "по 50" гривень назбиралося щонайменше тисяч 20 з усієї суми. А може, й більше.

Тепер ми точно знаємо, що коли перераховуєш 50 гривень на пораненого або онкохвору дитину - це не малі (як здається), а дуже, дуже великі гроші.
Ніколи не бійтеся допомагати, хай навіть копійкою. Разом ми - СИЛА!

Ну й будьте певні - жодної копійки не піде не на допомогу нашій армії. Ми про все відзвітуємо, а все, що залишиться після допомоги нашим зенітникам, перерахуємо "великим" волонтерам або іншим бійцям, які того потребуватимуть, і теж відзвітуємо.
Ніщо не переможе наш народ!

Оскільки на наших зенітників ми ве зібрали "з головою", то тепер прохання від Д. особисто:

Люди, величезне всім спасибі, але вже досить слати на мою картку! Оскільки потрібна сума і перелік потреб уже закриті - "здача" буде переказуватися на великі волонтерські контори та нашим друзям, які так само збирають кошти для своїх підрозділів. Тобто можна спрямовувати гроші їм напряму. В Україні велика армія з великими потребами, в Україні багато хороших волонтерів. У першу чергу раджу George Tuka і його команду.

А моє завдання надалі - купити, що треба, за оптимальними цінами (консультації вітаються), і зробити так, щоб тепловізор та інші корисні речі дійшли хлопцям прямо в руки. Бо хто крав соляру в попередні місяці, до АТО, - ми знаємо.

І ще. Усе, що я хотів, - допомогти своєму підрозділу. У міру можливостей і потреб допомагатиму йому надалі. Я не можу займатися широкою волонтерською діяльністю, бо шість днів на тиждень із 7.30 до вечора маю бути на службі у військкоматі, куди я відряджений із Гончарівського. У КМВК своє коло обов'язків, розпорядок дня й дисципліна.

Дехто з волонтерів побачили в мені конкурента (!), який "піариться" на темі Донецького аеропорту. Бог їм суддя. Піар - це, мабуть, все-таки трохи про інших людей. Наприклад, про кандидатів у депутати абощо... Я хочу дембеля, спокою, затишку, смерті російських окупантів і Х*ла, само собою... Але я з найпершого дня мобілізації переживаю за простих хлопців із своєї батареї, які живуть здебільшого в селах, залишили там жінок, дітей і господарство, які слабо представлені у фейсбуках, зовсім не мають знайомих депутатів і вважають далеко не найгіршою зарплату 2000 грн.

Слава Україні!

P.S. У пості не було написано, що мій підрозділ - це "кіборги з аеропорту". Вони просто несуть бойове чергування у тому районі (база - Мар'їнка), куди запросто долітає москальський "град". Іноді розкидані на десятки км "Тунгуска" від "Тунгуски". Стоять, мобілізовані вже сьомий місяць. Від снігу весни до снігу осені. Хай їм буде хоч трохи тепліше й безпечніше.
УВАГА І РЕПОСТ!
Друзі, потрібна допомога підрозділу, який несе бойове чергування неподалік від Донецького аеропорту!
Власне, це мій підрозділ. Зенітно-ракетна батарея із військової частини в Гончарівському. Це бійці ППО не лише з «калашами», а й із тими самими крутими «Тунгусками» - зенітними самохідними установками, що смалять і по повітряних, і по наземних цілях (на фотці):

тунгуска

Хлопці переважно з Чернігівської області. У них немає «своїх» волонтерів, і вони дуже заздрять «коломойському» батальйону «Дніпро», який стоїть поруч і купається в снарязі та іншій гуманітарній допомозі, як сир у маслі. Ще й отримує суттєво більшу зарплату.

Я був замполітом у зрабатр до серпня, коли мене за станом здоров’я як обмежено придатного перевели служити в Київський військкомат.
Поки ми стояли на блокпостах на кордоні, моя сім’я й мої друзі допомагали батареї по мірі можливостей – привезли генератор, возили харчі, різні побутові штуки. Більше нікого ні про ще не просили.
І от у вересні моїх зенітників перевели під Донецьк.

Хлопці молодці, тримаються, але є в них кілька невеликих прохань.
1. Один тепловізор на всю батарею. Середньої якості – гривень так за 53 000.
Із ним виживати простіше. Без нього вночі на посту не видно ні чорта, ні сепара.
2. Термобілизна.
Насувається зима. Як зимувати на передовій – хлопці не уявляють. Вітер уже зараз валить намети, буржуйки не рятують. А що в стєпі донєцкой буде при -10?
Тож хлопці просять по комплекту термобілизни й термошкарпеток на брата. 43 комплекти.

Ще хлопці мріють про термобалаклави й кевларові шоломи, бо Міноборони може запропонувати максимум вушанки зі штучної «чебурашки», у яких не розкладаються «вуха», і старі радянські каски типу «консервна банка», які ні від чого не рятують. Але то вже якщо зовсім пощастить.

Тож давайте зберемо кошти хоча б на тепловізор і термобілизну для зенітників Гончарівського!

Картка Приватбанку: 5457 0822 3122 6585, Лиховій Дмитро Вікторович.
Під мою відповідальність.

Потрібно зібрати приблизно 90 000 грн. Власне, це з кожного мого ФБ-френда по сотні. Або по 50, якщо додати старих добрих ЖЖ-френдів ))

Я розумію, що з грошима туго, волонтери вже задовбали своїми проханнями. Але хлопці із «непопулярного» у волонтерів підрозділу ходять під смертю й замерзають. І їм тягнути цю лямку за вас – бо четвертої хвилі мобілізації до весни, напевно, не буде.

Тож прохання про допомогу і РЕПОСТ!

моє фото року

Я хоч і був на тривалий час відлучений від глибоких колупань в інтернеті та емоцій з цього приводу (про що нітрохи не шкодую:), але в курсі, що це моє фото розійшлося по всіляких соцмережах, сайтах, блогах і т.д. Хтось його запостив як прінтскрін (?) у коментарі до звіту Тимчука - мовляв, о яка наша армія...

Ідея й графіка на снаряді калібру 30 - мої. Сфоткано під час виснажливого заряджання "Тунгуски", здається, побратимом-солдатом Кобищею.
Знаю, цю картину юзала всіляка москалота, стікаючи антифашистсько-путінською жовчу. А мої солдати приносили мені його аж через місяць на телефонах: "Товариш лєйтєнант, дивіться, мені вас вконтактє прислали! Це ж ви?"

І от це фото дійшло до рідної газети, навіть до першої шпальти. Але теж без підпису, що то є я :)
Просто залишу це тут, для історії.

LYKHOVIY_um_DLIA_PUTINA

Традиційне Великоднє. 2014

Приходить солдат на побивку додому - а тут на столі таке.
Як і щороку, Леся постаралася, і навіть на бойові позиції на Чернігівщину встигла паски доправити :)

Зі святом усіх!

 photo Paska2014_zpsf3ae8269.jpg

ще кілька ракурсів >>>>Collapse )

Їдемо на кордон.

Сержантова. Плохова. Тарасова. Сахапова.
Чи могли припустити ці російські женщіни, пакуючи в 1990 році на тульських(?) збройових заводах снаряди для зеніток, що в 2014 році українець Лиховій заряджатиме ці набої з прицілом по хворому на всю голову президенту Росії?


Dlia Putina
Насамперед, від іменинника всім велика подяка за привітання! Сам він, на жаль, усім відповісти не може, але всі коменти й привітання через приват йому озвучено:)

Ну й невеличкий фоторепортаж, хто ще не бачив.

Усе під суворим контролем, кількість отриманих набоїв має точно відповідати кількості зданих гільз. Це вам не по "Мафіях" геройствувати.
2014-03-23 12.56.21 (2)
Ще 26Collapse )
Ну й бонус - про мобілізацію й залежність морального стану війська від наявності смаженої картоплі))
Трохи фото з буднів замполіта 1-ї батареї ("Тунгуска") Зенітного ракетно-артилерійського дивізіону.

Власне, "Тунгуска". У нас таких багато ;)
Dmytro na Tungusci 2014-03-26

Ще 3Collapse )

Телефонують із військкомату о пів на сьому ранку — прийти сьогодні на дев'яту ранку. Нарешті війна і в Києві?
Щось я як лейтенант запасу і військовий психолог не врубився так рано, але — служу народу України і смерть ворогам!

* * *

Мобілізували. Їду, здається, на Чернігівщину в Гончарівське - 10-денні збори.
Дзвоніть на номер 565.))))

PS. Дарницький військомат - це щось. Зранку на автовідповідач сказали - "зобов'язаний з'явитися от прямо на 9:00". З'явився. Але не сказали, що з речами. Поїхав назад, купив зубну пасту etc, тепер їду в армію на таксі))
І да - полковник сказав, що Гончарівське на Житомирщині. Добре, що я погуглив))) Або це Житомирщина, але не Гончарівське...

* * *
Їду (вже не на таксі:)) у в/ч А1815, смт Гончарівське, Чернігівський район. Танкова бригада. Називається це "відмобілізування і приведення в бойову готовність".
Перші враження від першого (як з'ясувалося) призову із Дарницького району. Ми - офіцери запасу, на око чоловік 30. Я серед них за віком найстарший
Значна частина збентежена, один - випивший. Не приховує, що боїться, обурюється, хто платитиме кредит і на кого залишилася сім'я.
За словами комісара, не прибули на виклик 6 осіб. Нагадав, що ті, хто не з'явиться, відповідатимуть за законом (хоча якби ми, скажімо, в ці дні десь не в Києві були, то я б і не знав, що викликають - повістки ж не було).
Виступав в.о. голови району Анатолій Кузьменко - не скажу, що приємний дядько. Багато й незв'язно молов про те, що армія розвалена, війни з Росією не треба і т.д. Сам він полковник запасу, звільнився з лав ЗС у 2003 р. Скаржився, що приватні фірми відмовилися надати автотранспорт для перевезення мобілізованих. Зокрема, ПАТ "Рапід".
Народ кіпішує, що російська армія в 10 разів сильніша, нам кранти, 23 роки армію розвалювали, а тепер призивають не навчених солдатів, а офіцерів запасу, які нічого не вміють. І за 10 днів "навчитися стріляти нереально".
Звідси - приємна новина: попередили, що 10 днів - це може означати ще +10, і ще +10 і так далі.

UPD
Комісар: усе може буть, і може буть більше 10 днів. Повертайтеся здоровими. (хотілося б))
Чувак випивший: шо мені робить, мені в понеділок кредит після получки платить, проценти будуть іти, а на роботі сказали увольняцця по собствєнному желанію, інакше уволять по статті. Я м'ясо для Фори роблю, м'ясна фірма.
Голова району: не мають права, зарплата має зберігатися.
А в актовій залі по ICTV ішов фільм "Мєсто встречі ізменіть нельзя".
Власне, ще зараз загальний збір в Оболонському районі, а вже потім - по частинах.
Але от же ж лотерея - попасти в перші 30 з усього району) джекпот

Tags:

Гумор по-братському

Ну й сволочі ж у тій Росії живуть. Ось, наприклад, узяти сайт Anekdot.ru. Зазвичай там різні анекдоти, багато навіть різко-антипутінських, антивладних, антиросійських. Без цензури, словом. Але Росію штирить дев'ятим валом "кримського" патіотизму й україноненависництва - і от маємо анекдоти, це лише за сьогодні (число знизу - це співвідношення між +/- в оцінках читачів):

У турок странная память. Они очень хорошо помнят чей Крым, но начисто забыли чей Константинополь.
+84
* * *
Если нас ругают наши враги, значит, мы всё делаем правильно. © Иосиф Виссарионович Сталин
+61
* * *
Русским в Крыму все время твердили: "А кому не нравится - валите в Россию".
И, наконец, русские сказали: "Ладно, уговорили, мы валим в Россию".
+57
* * *
Парламентская Ассамблея Совета Европы осудила Декларацию Независимости США как незаконный и нелегитимный документ, противоречащий законам Британской империи и посягающий на её территориальную целостность. Если Декларация не будет отменена, против североамериканских штатов будут предприняты жёсткие санкции.
+31
* * *
Тайный план спасения Украины: 1. Развязать войну с Россией. 2. И пускай у москалей голова болит, как прокормить побежденных…
+8
* * *
Жителям Крыма надоело обсирать Украину и Януковича. Захотелось разнообразия. Теперь, как большинство россиян, они будут обсирать Россию и Путина.
+6
* * *
- Алло! Девушка, междугородку мне.
- Что значит "обеденный перерыв"? Вы знаете с кем сейчас разговариваете? Я исполняющий обязанности Президента Украины, Председатель Верховной Рады Украины, Верховный главнокомандующий Украины!

- Алло! Междугородка? Москву мне срочно.
- Что значит "повреждение на линии"? Вы знаете с кем сейчас разговариваете? Я исполняющий обязанности Президента Украины, Председатель Верховной Рады Украины, Верховный главнокомандующий Украины!

- Алло! Москва? Соедините с Кремлем, быстро!
- Что значит "занято"? Вы знаете с кем сейчас разговариваете? Я исполняющий обязанности Президента Украины, Председатель Верховной Рады Украины, Верховный главнокомандующий Украины!

- Алло! Кремль? Путина мне, немедленно!
- Что значит "не может подойти"? Вы знаете с кем сейчас разговариваете? Я исполняющий обязанности Президента Украины, Председатель Верховной Рады Украины, Верховный главнокомандующий Украины!

- Алло! Путин? С вами разговаривает исполняющий обязанности Президента Украины, Председатель Верховной Рады Украины, Верховный главнокомандующий Украины!
- Что значит "на х*й"?
+3
* * *
Яценюк попал в психбольницу. Его поместили в палату. Через некоторое время он просит доктора перевести его в другую палату.
Доктор ему говорит: - Так вы же при собеседовании сказали, что вы Наполеон, вот мы и поместили вас в палату к Наполеонам.
Яценюк: - Так они Наполеоны - генералы, а я торт!
+2
* * *
Россия в качестве помощи и для наиболее объективного подведения итогов Крымского референдума, решила ввести вместо войск Чурова.
+1
* * *
Майдан Незалежности от родного Брата будет переименован в Площадь Зависимости от чужого Дяди.
-11 (хоч так)

Originally posted by endryx at Нам будет легко убивать русских, а русским - нас!


Это я про техническую сторону нашей смерти:
- Мы говорим на одном языке и будем понимать радиопереговоры в эфире - и нам будет легко убивать русских, а русским нас!
- Наши армии, фактически, вооружены одинаковым оружием и боеприпасами - нам будет легко убивать друг друга!
- Мы все учились воевать по одинаковым уставам (перевод "Тимчасового статуту ЗС України" на украинский, сути на изменил) - нам будет легко убивать русских, а им нас!
- Карты, документация, инструкции и пр. у нас фактически на одном языке - нам будет легко убивать друг-друга!
- Нам будет легко допрашивать и пытать русских военнопленных, а им наших (нет языковых проблем)!
- Нам будет легко убивать русских, а им нас - мы знаем местность, на которой будем убивать друг друга (я много ходил с друзьями-россиянами по Крымским горам в турпоходы) и 80% моих гостей-туристов были россияне!
- В темноте, при плохой координации между подразделениями, языковый фактор и похожесть формы и вооружения будет приводить к путанице и мы будет легко убивать, и своих, и россиян. А они столкнуться с такой же штукой (опыт Чечни это показал).
- В уличных боях, сцепившись в рукопашной, и вырывая кадыки зубами, мы с ними одинаково будем рычать: "Йо.. твою мать!", а умирая, одинаково звать МАМУ!
- Зарывать во "времянки" и санитарные захоронения, наши похоронные команды будут одинаково друг друга. И на фанерных табличках имена "врагов" и "своих" будут на одном языке. Важно будет после "победы", (кто бы не "победил, бля!"), не перепутать, над каким памятником какой флаг вывесить (в Российской армии бойцов "Коваленко", столько же, сколько в украинской - "Ивановых"). Как человек, который занимается перезахоронением наших солдат погибших в Великой Отечественной, я знаю, как сложно потом разобраться.
В этой войне хоронить будет легко - везде будут НАШИ!!!!

Я русскоговорящий, одесский историк, написавший для российского ТВ сценарии "Истории Государства Российского", "Время Победы" и "Битвы за Москву", не могу уложить в свои мозги словосочетание "РОССИЙСКИЕ ОККУПАЦИОННЫЕ ВОЙСКА НА УКРАИНЕ"!!!!
НЕ МОГУУУУУ!!!!!
Но я вспомню, свою службу в спецчастях ВВ СССР (под Москвой с 1989 по 1991) и попрошу автомат, чтоб в свои 43 года пойти защищать свою Украину от оккупантов из России! При этом, я понимаю, что могу в прицел увидеть ребят, с которыми служил, или которых, ещё летом водил на экскурсии, и пил с ними вино на берегу моря....
Россияне, я буду защищать от вас дом Пушкина в Одессе!
Россияне, я буду защищать от вас квартиры Бунина, дворец Толстых и Воронцовых, Потёмкинскую лестницу и памятник Екатерине!!!! Я буду защищать могилы двух своих дедов - ветеранов войны (моряка Черноморского флота и героя Сталинградской битвы). Я буду защищать свою бабушку - ветерана войны, свою жену - россиянку Светлану Иванову, трёх детей и мать с отцом!!!
Потому что я люблю всё это!!!!!!! ЭТО МОЯ РОДИНА!!!!!!! Я буду её защищать!!!! Пушкина, Воронцова, Горького, Шевченко, Бунина, Булгакова.... я их буду защищать от вас!!! Вы это уложите себе в голову!!!! У меня - НЕ ПОЛУЧАЕТСЯ!!! Мозг это отказывается понимать!!!!
З.Ы. Воин, конечно из меня уже не тот. Меня, как и многих украинских мужиков, кто под "Прощание славянки" пойдёт завтра в ополчение, привезут в "цинке" и зароют в Одессе. Я не побываю на Камчатке, о которой мечтал с детства... Я не выдам замуж своих двух годовалых принцесс, и не женю сына Антоху. Я не похороню своих родителей... ((((
Но я буду защищать свою Родину - Украину, и крыть вас ПО-РУССКИ матом! Потому что, я не успею уже хорошо выучить свой украинский - меня убьёт русский солдат...
Россияне, подумайте, хотите ли вы легко убивать украинцев, и, с патриотическим восторгом, хоронить своих и наших пацанов в братские могилы их дедов ?????

Ваш Александр Бабич - русскоговорящий украинец
От написали в себе на сайті розлогий матеріал на тему.

Крім потужного політичного магнетизму, київський Євромайдан набув великого значення ще й як своєрідний туристичний фактор. Сюди їдуть не лише щоб підтримати, а й подивитися. Причому гості – і з України, і з-за кордону.

Свіжі англомовні путівники по Києву вже радять іноземцям відвідати революційний табір на Майдані та оцінити тамтешню “Йолку”.

Читати далі >>>>

Ну й заодно - лайкайте та читайте наш "Смак подорожника" :)

Міра глиці на 2014-й

У 2013 році ми закинули ЖЖ, так і не змінили роботу, хоча й почали нову цікаву справу, знову подорожували, були щасливими і по закордонах, і в Києві на Майдані.
Ми знову загадуємо під ялинку те саме, що й торік, і традиційно запощуємо ялинку :)


Усіх із Новим роком, усім - гараздів, і - слава Україні!

 photo Xtree5.jpg

ще кілька фоток >>>>Collapse )

Традиційно: наші ялинки з нових років 2013, 2012, 2011, 2010, 2009, 2008...

P.S. Читайте і лайкайте також наш сайт "Смак подорожника".

Веселих свят!

Мандрівний підсумок 2013

Будапешт (Угорщина).
Неаполь, Помпеї, Сорренто, Рим, Лідо-ді-Остія (Італія).
Софія (Болгарія).
Кавала, Скала Пріноу, Ліменас Тасос, Алікі, Драма (Греція).
Любек, Травемюнде, Дортмунд (Німеччина).
Малага, Бенальмадена, Торремолінос, Антекера, Гранада (Іспанія).
Вільнюс, Тракай (Литва).
Хургада (Єгипет).
Ірпінь, Вишеньки (Україна).

Ну й оновлений, ущільнений вигляд холодильника :)
 photo Magnets2013.jpg

Минулорічне - тут.

Вільнюс. 28 листопада

Продовжуємо не зовсім прямі трансляції з Вільнюса)

 photo Vilnius_d2_LJ_8.jpg

Дарма все-таки на нашого президента зводять наклепи, буцімто він боягуз. Хай гелікоптер стоїть без діла, хай яйця перетворюються в тупі важкі предмети, а від авта до кабінету проводжає батальйон бодігардів, але принаймні сорому Янукович не боїться.

Півроку водити за ніс усю Європу. Обнадіяти нібито недурних же людей так, що ті вже чіпляли собі на погони чергову зірочку (видерти Україну з чіпких рученят Путєна, як з'ясувалося, прагнули не лише наші найближчі сусіди на кшталт Польщі чи Литви, а й навіть лєпша подруга самого ВВП Ангела Меркель). А потім насцяти плюнути всім цим наївнякам у душу, розвернутися на 180 градусів і показати голу дупу заявити, що Європа зажала $165 мільярдів на розвиток наших найкращих у світі холодильників, а тому ніхто нікуди вже не йде і взагалі, привіт вам від Володимира Володимировича.
 photo Vilnius_d2_LJ_11.jpg

І після цього всього з'явитися перед очі трьох десятків розгніваних чоловіків та жінок з недбалою посмішечкою — вчинок не крадія шапок, но мужа.

Ви не повірите, але є ще в ЄС люди, які не втратили надії на диво. Ну або принаймні роблять такий вигляд. Президент Литви Даля Грібаускайте, чекаючи на приїзд Януковича, заявила, що «ситуація щодо України остаточно проясниться 29 листопада після обіду». Плюнь Євросоюзу в очі, утреться й скаже «Божа роса»...
Правда, фрау Меркель виявилася більш цинічною і прямо сказала, що «надії більше нема».

Текст, фото і лучі приємностей організаторамCollapse )


Нічний проспект Гедиміна
 photo Vilnius_d2_LJ_19.jpg

Далі буде, залишайтеся з нами))

Latest Month

квітень 2016
S M T W T F S
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930

Page Summary

Tags

Syndicate

RSS Atom
Розроблено LiveJournal.com